З часом стане відомо, як це сталося, що досі вольовий і рішучий у критичних ситуаціях, мер Львова запанікував, засмикався і нарешті просто пересидів у кущах хвилю громадських протестів з приводу трагедії у Грибовичах. Спробував перенести позачергову сесію міськради, давав плутані й туманні заочні пояснення через лояльну пресу та в мережах. Якщо хтось порадив Андрієві Івановичу «взяти паузу», то цим підсунув йому велику свиню.
Якби він набрався духу прийти на сесію, щось пояснювати, шукати винних, обіцяти, то все могло бути для його репутації мера ще не критично зле. Міг би терміново полетіти до Києва ніби «пробивати» сміттєвий завод. Міг під телекамерами особисто керувати на сміттєзвалищі відкопуванням загиблих. Нарешті, є ще у Львові комфортні карділогічні відділення. А так…
Хоч за висловлення недовіри Садовому через службову «халатність» наважилися проголосувати лише 14 (!?) депутатів, процес сповзання його авторитарного авторитетувже почався. Зупинити його і відновити позиції звичними для Садового методами (піар-акціями, безтурботними фестами, медійними навіюваннями) буде важко, дуже важко.
До речі, якщо бути регламентними формалістами, то висловлювати недовіру мерові можна лише після його звіту. А закидати Садовому не «халатність», а службову бездіяльність (умисну?), що призвела до трагічних наслідків і людських жертв.
В довгому і плутаному поясненні нічогонероблення мерії щодо сміттєзвалища, Садовий лукавить. І не раз. Він твердить, що за рекультивацію полігону ніхто не брався і не береться, бо це збитково й дорого. Диявол криється в деталях. Його ж звинувачують у свідомому саботажі будівництва сміттєпереробного або спалювального заводу, а не рекультивації. Тільки після переробки сотень тисяч тонн старого й нового сміття можна братися за відновлення земель. І не треба шукати землю під новий полігон, бо все одно ніхто не дасть, адже не самогубці. Чому Андрій Іванович має нас всіх за ідіотів? Тільки на моїй пам’яті кілька особистих гнітючих розмов з німецькими, чеськими і польськими інвесторами, які так і не могли второпати, за що мають платити хабарі і відкати, якщо завод Львову вкрай потрібний?
Але коли на Грибовицькому полігоні з’являться іноземні інженери, технологи, менеджери, то багатьом маєтним людям вже некомфортно буде продовжувати звичний шахер-махер довкола КП «Збиранка».
Сьогодні з’явилася ще одна, загрозлива для безхмарно-сонячного життя Садового, новина: спікер парламенту Андрій Парубій по-земляцьки особисто ініціюватиме створення депутатської ТСК для розслідування грибовицької катастрофи. Всі знають ефективність і принциповість цих комісій, але «сліпота, глухота і простодушність» столичної комісії може обійтися Садовому дуже недешево. Причому готівкою і не з міського бюджету. І якщо прокуратура (читай Луценко) порушила кримінальну справу, то хто знає, чи не захоче друг Петро віддячити другові Андрію за всі давні прикрості та непоступливість у делікатних «державницьких» питаннях? Можливо, саме ця новина загнала мера в ступор? Павуки у слоїку зазвичай не схильні до сентиментальності.
Мер обіцяв вчинити «розбір польотів» після віднайдення всіх тіл загиблих. Трохи самовпевнено, бо виглядає, що «польоти» розбирати буде уже не він, а трохи навпаки.
Чим є насправді персональна партія Садового «Самопоміч» у Львові, фракція у парламенті та осередки в інших українських окресах, і яка між ними принципова різниця – тема окремого спеціального дослідження, що вже проситься до публікації. Висновки цієї обсервації можуть бути несподіваними, якщо не парадоксальними.
Звичайно, чисельна фракція «Самопомочі» у міській раді буде стояти за Садового до останніх… долара і керівного крісла. Недовіру проголосувати ще довго буде важко. Але вже ніхто не заперечить іншого: німб «євромера» гасне і тріскається на очах. На тлі сміттєвого скандалу «Євробачення» нам не світить, це факт.
А поки ми тут мудруємо, наші джерела передали чутку, що під завалами сміттєзвалища, очевидно, є ще кілька тіл мурах-безхатьків, котрих змушували працювати навіть під час пожежі. Тому ідентифікувати тіла буде ще складніше.