Розкол в «Голосі» посилюється. 10 депутатів фракції в Раді (тобто половина) заявили про створення об’єднання «Справедливість».

Список учасників передбачуваний: Бобровська, Васильченко, Лозинський, Клименко, Устинова, Піпа, Стефанишина, Цабаль, Юрчишин, Шараскін.

Заявляючи про створення групи, вони висловили ряд претензій до Кіри Рудик, як голови партії та Ярослава Залізняка, як голови фракції. Висловили їм недовіру. І заявили, що ініціюють відкликання мандата Рудик, бо вона пропустила 60% засідань.

«Вчора керівництво нашої партії та фракції фактично перетнуло червону лінію і зрадило інтересам своїх виборців та українців. Вони голосували за русифікацію, коли обіцяли захищати українську мову та культуру. Тому ми, 10 народних депутатів, а це половина фракції «Голос», хочемо заявити про створення окремого об’єднання «Справедливість», – сказала нардепка.

«Ми змушені констатувати, що фракція «Голос» уже п’ять місяців, як не існує у Верховній Раді, а її керівництво не представляє інтересів навіть половини партійців і депутатів Верховної Ради. Більшість керівництва зрадила своїм цінностям, які ми декларували на виборах, і принципам, за які ми обіцяли працювати», – сказала Устінова. 

Крім цього, на розкол фракції «Голосу» зокрема вплинули політичні амбіції колишнього члена партії Сергія Притули. У нього є певна проблема в критичному осмисленні своїх можливостей у політиці й реальних завдань. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів нардеп Андрій Осадчук.

«Думаю, що якби його амбіції захопити лідерство в партії, фракція могла б домовитися раніше і вийти із цієї ситуації спокійніше. Але це тільки гіпотеза», – розповів Осадчук.

За його словами, Притула пішов і певною мірою зрадив людей, які на нього розраховували. «Але він зробив те, що зробив. Думаю, для «Голосу» це добре, і ми йому насправді вдячні за те, що він вирішив не продовжувати бійку. Зараз наші колеги мають просто прагматично подивитися на всю цю шахівницю і для себе зрозуміти, чого вони хочуть. Ми точно не вороги й точно всі на одній стороні барикади війни за незалежність України», – додав Осадчук.

Він зазначив, що у Притули є певна проблема в критичному осмисленні своїх можливостей у політиці й реальних завдань: «Притому, що він мав би зрозуміти, з одного боку, що управління партією – це складна історія, а з другого – його пізнаваність дуже відрізняється від пізнаваності Вакарчука, у них дуже різні аудиторії».

Осадчук розповів, що Притула був у політраді з моменту перемоги на парламентських виборах. За перший рік – з літа 2019 по осінь 2020 – він пропустив, думаю, 70–80% засідань політради.

«Потім, коли він вирішив йти на вибори мера Києва, я та інші люди його особисто просили іти одночасно й у Київраду, якщо він уже хотів кар’єру політика. Той же Кличко, хороший він чи поганий, але здобув таким чином досвід системної роботи в новій професії, набував політичної капіталізації. І це була величезна політична помилка Сергія, що він відмовився йти депутатом у Київраду, бо тоді вирішив, що для нього це несерйозно. Якби він був головою фракції «Голос» у Київраді, його б позиції в партії були абсолютно іншими. Але цього не відбулося і він вирішив, що хоче просто одразу бути головою партії. У якийсь момент він зрозумів, що за правилами виграти не може, бо партія як інституція сильніша, і просто пішов», – проінформував Осадчук.

Додамо, що в понеділок, 7 червня 2021 року, Сергій Притула вийшов із партії «Голос». Він підкреслив, що до останнього вірив у можливість цивілізованого діалогу та реанімації партії, за яку на парламентських виборах віддали свої голоси понад 850 тисяч українців», – розповів Осадчук.