Російський розвідувальний корабель “Іван Хурс” зазнав серйозних пошкоджень. Наразі є вірогідність того, що він затоне. 
 

Корабель після зустрічі з морськими дронами отримав пошкодження корпусу та обладнання. Його ремонт триватиме від півроку до року.   

Наразі транспортують корабель до Новоросійська. 

Автори Telegram-каналу «Миколаївський Ваньок» запитують, чому Міноборони РФ не може записати хоча б п’ятисекундний ролик із зазначеним кораблем, якщо в Москві стверджують, що з судном «все нормально».  

У свою чергу джерела «Української правди» у військових колах підтверджують: «Іван Хурс» отримав пошкодження внаслідок атаки українських морських дронів. 

Зазначимо, 25 травня в Мережі з’явилося відео, на якому відображено, як морський безпілотник наближається до російського корабля, після чого запис обривається. В загальному за інформацією ЗМІ було три безпілотники, які атакували корабель, тож принаймні один з них влучив у ціль. 

GeoConfirmed у твітері підтверджує, що на записі саме корабель «Іван Хурс», звертаючи увагу на деталі, що збігаються на відео та старих знімках. 

У свою чергу, Ukraine Weapons Tracker у твітері повідомляє, що безпілотник зміг досягти корабля, але за наявними відеоаналітиками не можуть визначити ступінь пошкоджень, які отримало судно. 

“Точно так само знищили в Білорусі літак (російський літак ДРЛО А-50, – ред.), тоді була розбита антена, серцевина літака, який вів потужну електронну боротьбу, проводив наведення ракет, включно з “Кинджалами”. Тому його нейтралізація була дуже ефективною. Точно так само проведено заходи щодо цього корабля”, – зазначив в ефірі одного з українських телеканалів генерал армії України, колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. 

Експерт додав, що особливістю російського корабля “Іван Хурс” є його потужна система електронного стеження, наведення ракет та електронної боротьби з українськими дронами. Він фактично був “очами Чорноморського флоту Російської Федерації”.  

“Звісно, удар був по чутливих системах – антенах, системах комунікацій. Це те, що складає електронний мозок. І це вже не функціонує. Корабель перетворюється на недієздатну істоту. Відповідно, бойові кораблі та підводні човни позбавляються можливості наведення”, – наголосив Маломуж.

В свою чергу експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук в інтерв’ю одному з українських ЗМІ пояснив, наскільки втрата цього корабля вагома для Чорноморського флоту. 

Відповідаючи на запитання, чи справді можливо, що цей корабель розташований біля Босфору і морська піхота України здатна дістати до нього дронами експерт відповів, що теоретично це можливо, але краще обережно ставитися до інформації з російських джерел. 

«Враховуючи незрозумілу ситуацію з зерновою угодою, то ці заяви можуть бути використані для звинувачень України, аби зірвати цю угоду, хоча звісно на війні можливо все», – зазначив він. 

За його словами, насамперед унікальність цього корабля полягає у кількості екземплярів, адже кораблів цього проєкту побудовано лише два і цей корабель опинився у Чорному морі до певної міри випадково. 

«Річ у тому, що попередні потреби російського Чорноморського флоту забезпечував розвідувальний корабель «Лиман» (розвідувальний корабель радянського проєкту 861, за класифікацією NATO), але в 2017 році неподалік від Босфору він також потонув, унаслідок зіткнення із судном-скотовозом, який перевозив худобу під прапором Того…», – пояснив експерт. 

Він зазначив, що у цілому це розвідувальне судно і на ньому не встановлено озброєння, але вся його маса віддана на різні сенсори, датчики і системи зв’язку, які дозволяють вести за допомогою цього розвідку у різних діапазонах, зокрема радіорозвідку, перехоплення комунікації тощо. 

«Враховуючи місце перебування корабля, то навіть якщо він за кимось і шпигував, то скоріше, щоб бути в курсі подій щодо виборів у Туреччині, але звісно це потужний засіб розвідки який збирає багато інформації, однак якої саме – невідомо», – розповів Максим Паламарчук.