Завдяки «пивній реформі», ініційованій народним депутатом Ганною Гопко від партії "Обєднання "Самопоміч", в Україні закрилися десятки тисяч дрібних підприємців і більше сотні сімейних пивоварень.
З першого липня 2015 року вступили в дію норми щодо встановлення касових апаратів малими і середніми підприємцями, так само, як щодо істотного подорожчання виробництва і продажу пива в Україні. Як не раз згадували депутати Комітету з податків та митниці на засіданнях та в кулуарах парламенту, норми ці потрібні в першу чергу Міністерству фінансів. Прийняті обидві серії обмежень, що нещадно б'ють по малому і середньому бізнесу, були тією самою темою безсонної ночі, тим самим пакетом, які більшість виснажених нічними чуваннями депутатів голосували разом з бюджетом, не дивлячись на нього ні оком. В результаті прийнятих норм списки Служби зайнятості скоро отримають численне поповнення.
У той же час, пивний алкоголізм — справді поширене явище в Україні, з яким потрібно боротися, заявляє заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я Оксана Корчинська. Тим часом, малі підприємці б'ють на сполох. Якщо касові апарати для деяких з них першого липня скасували, то суми різного ступеня непідйомності за виробництво хорошого живого пива залишилися, нарікають пивовари. І постраждає від цього також і споживач, так як йому доведеться масово споживати вироблену продукцію: пивних гігантів нові податки не лякають, а ось маленькі пивоварні, що роблять живий продукт, змушені будуть закриватися, пояснює власник однієї з них.
Про це повідомив один з українських підприємців-пивоварів Роман Критко.
«Цікаво, що будуть робити пивні ресторани, які мають власне виготовлення пива. Я сьогодні закрив дві точки», – повідомив бізнесмен, зазначивши, що без роботи залишилися шість осіб.
«Для того, щоб продовжувати працювати, потрібно було на кожну точку забезпечити ліцензією та за касовим апаратом, а також бухгалтером, який би стежив і вів усі книжки, довідки, акти, звіти, які потрібні нашій «реформованій» податковій. Для того, щоб купити ліцензію, потрібно заплатити 8000 грн у рік, касовий апарат коштує 5000 грн та щомісячні додаткові витрати складають 1000 грн», – повідомив підприємець, висловивши припущення, що «реформатори» розраховували на те, що люди будуть платити, а не закриватися.
«Півроку тому я привіз з-за кордону обладнання для власного виробництва пива, тобто міні-пивоварню для нашого пабу. Але згідно з нинішнім реформованими правилами, для того, щоб варити власне пиво в пабі, нам потрібно заплатити 500 000 грн на рік», – уточнив Критко.
За словами бізнесмена, великі виробники пива «можуть заплатити будь-які гроші», а ті хто робили справжній напій», тепер змушені будуть закритися.
Ганна Гопко ж радіє:
З 1 липня 2015 року – пиво визнано алкоголем! Нарешті!
Троєщина.
Ранок. Дорослі на роботу. Підлітки розпивають пиво в скверах. Звикла картина.
Пиво продають у кіосках підліткам.
Пиво дешевше соку.
Пиво пити – це круто, до цього закликає реклама та спонсорство.
Саме так діти самостверджуються. Наслідки дитячого пивного алкоголізму оплачує держава та батьки.
Одна з історій. Дитину з 4-го класу вигнали з школи через розпивання пива в школі.Завтра планують у порядок денний парламенту ( справжній пріоритет для країни, в якій війна та економічна розруха з демографічною кризою) внести законопроект 2971-1, який, зокрема, посилює позиції пивних виробників у частині реклами, спонсорства та продажів.
p.s! Від сьогодні всі напої, що містять спирт етиловий у кількості понад 0,5% об’ємних одиниць, будуть віднесені до категорії алкогольних напоїв, зокрема ця норма стосується і пива. Це означає, що відтепер і на пиво розповсюджуватимуться всі норми законодавства, що регулюють алкогольну галузь. Обмеження діятимуть і на рекламу та спонсорство, а продавати пиво можна буде лише у місцях продажу, площа яких більша за 20 м. кв.
Суть "пивної реформи"
Згідно з прийнятими змінами, забороняється реклама пива на телебаченні і радіо в денний час, а також зовнішня реклама.
Вводиться атестація й ліцензування виробництва пива, сертифікат відповідності продукції, ліцензія на імпорт та експорт пива.
Додатково передбачені нові вимоги до маркування цієї продукції, а також заборона на використання брендованого обладнання: меблів, келихів, парасольок і т. д., а також спонсорство спортивних команд.
Залишаються лише брендовані келихи, які є у використанні торгових точок. Новий брендований посуд виводити на ринок не можна.
Також для виробників пива з міцністю більше 8,5% потрібне використання акцизних марок, як для вина і міцного алкоголю.
Відповідно, до вже наявних майже 600 дозвільних документів для легальної роботи, пивоварам додали окремо ліцензування:
на оптову та роздрібну торгівлю, на виробництво, а також окремо для експорту та імпорту пива – по 780 грн за кожну ліцензію на рік.
Також їм необхідно реєструвати місця зберігання пива по всій країні.
Вартість ліцензії на оптову торгівлю складає 0,5 млн грн, дозвіл продавати пиво в роздріб – 8 тис. грн із кожної торгової точки незалежно від її обороту.
