США повинні підтримати Україну в її дипломатичних зусиллях, спрямованих на протидію головній меті Росії – мовчазній згоді міжнародної спільноти з насильницьким захопленням території сусіда.
Про це йдеться в публікації провідного радника Центру Росії та Європи Інституту миру США Весса Мітчелла, розміщеній на вебресурсі інституту.
Сполучені Штати повинні підтримати зусилля України, насамперед шляхом проведення конференції під егідою ООН на полях сесії Генеральної Асамблеї у вересні.
Мета дипломатичних зусиль Україні, на думку експерта, отримати «важливу перевагу в управлінні тим, що, можливо, є єдиною найважливішою змінною у війні з Росією: фактором часу». Розбудовуючи широку підтримку свого бачення миру, Україна завдає удару безпосередньо в серце російській теорії перемоги, яка ґрунтується на припущенні, що затягування з часом спрацює на політичну користь Москви й дасть їй змогу відірвати захоплені українські території за мовчазної, якщо не явної, підтримки більшої частини незахідного світу.
Будь-які спроби домовитися про припинення конфлікту зараз були б використані Росією лише для того, щоб закріпити свої територіальні здобутки й відновити війну пізніше, за більш сприятливих умов, вважає Мітчелл.
«Інновація України полягає у використанні дипломатії для того, щоб перетворити політику затягування на свою користь», – вважає він.
Логіка полягає в тому, щоб якомога більша частина світу підтримала позицію України – спочатку морально, а потім, наскільки це можливо, і політично – таким чином ускладнюючи для Росії можливість заявляти про міжнародну легітимність її здобутків на полі бою.
Українська дипломатія кидає виклик путінській стратегії, орієнтуючись на регіони, що розвиваються Адже Путін стверджує, що говорить від імені скривджених народів, котрі поділяють його невдоволення Заходом. Українська дипломатія ставить ці країни перед вибором: підтримати план України, що будується на міжнародному праві, або продовжувати надавати пріоритет відносинам з Москвою, обираючи закон джунглів.
Роблячи своє бачення миру глобальним шаблоном за замовчуванням, Україна також обмежує можливості Китаю використовувати війну в Україні, переконаний автор.
«Українська дипломатія… змушує Пекін або підтримати ідеї України, неявно відмовившись від своєї проросійської позиції, або продовжувати підтримувати Росію, ризикуючи бути сприйнятим як противник миру», – вказує Мітчелл.
Будь-яка формула завершення нинішньої війни, яка б закріпила здобутки Росії, швидше за все, призведе не до тривалого миру, а до подальшого відновлення війни.
США повинні дати Україні можливість залишатися за кермом, особливо в пошуку підтримки на Глобальному Півдні, вважає експерт.
Роль Вашингтона полягає в тому, щоб зберегти антипутінську коаліцію єдиною, наголошуючи на стратегічній логіці та потенційних перевагах підходу президента Володимира Зеленського, «навіть коли він тисне на союзників, аби ті надавали більше військової та економічної допомоги Україні», – зазначає він.
За його словами, слід домагатися проведення відповідного обговорення на полях осінньої сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, а також на саміті «Групи 20» у Нью-Делі.
Генасамблея ООН є особливо привабливим варіантом, зважаючи на масштабність та символічне значення цього зібрання, проте «керівництво ООН, схоже, перебуває під тиском Росії та Китаю, які намагаються запобігти цьому», пише експерт. На його думку, Сполученим Штатам упродовж наступних тижнів слід провести кампанію за проведення такої зустрічі й публічно закликати Китай відмовитися від свого блокування.
