Ще невідомо проти кого реально спрямовані ці санкції. Проти колишнього президента України Порошенко, який бачив і допустив корупцію губернатора Коломойського в 2014-2015 році або це «санкції» проти президента України Зеленського, якого США формують коридор можливостей для боротьби з корупцією як умова оздоровлення країни.
Адже, відриваючи Зеленського від свого друга і партнера Коломойського, США дозволяють українському президенту відірватися від інших олігархів. Це його унікальний шанс, але і величезний ризик, пише політолог Віктор Небоженко.
Єдина проблема, що до такого “розриву стосунків” не готовй як президент, так і олігархи. Останні, у свою чергу, не уявляють свого існування без тісної зчіпки з країною. В такому світлі Коломойський є просто ідеальним прикладом цього співіснування. В Україні за 30 років будь-який президент спирався на силу, ЗМІ та гроші олігархів, а олігархи користувалися України.
Крім того, поряд з потужним тиском “п’ятої колони”, елітна корупція, яка буйно розцвіла під час правління Януковича і Порошенка є головним знаряддям зовнішнього управління Україною з боку Кремля. Практично всі українські олігархи, в тій чи іншій мірі, залежать від волі і антиукраїнської політики Кремля. Ймовірно, Коломойський не був винятком.
Але є і більш дрібні обставини, які змушують зрозуміти не тільки страждання Коломойського, а й натяки, і вимоги американців.
Перше. Оголошення Держдепом США санкцій проти Коломойського випадково збіглося з готовністю оточення президента Зеленського розгромити НАБУ, позбавити його незалежності і зняти Ситника. Цікаво, наскільки ці цілі Зеленського збігаються з готовністю американців боротися з елітної корупцією в Україні?
Друге. Коломойський зробить велику помилку, якщо у відповідь на американські санкції реанімує в своїх ЗМІ та через контрольованих політиків, проблему діяльності фірми “Бурісма” в Україні.
Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.
