На Куп’янсько-Лиманському напрямку російські окупаційні війська вже кілька тижнів поспіль намагаються вести атакувальні дії. Минулої доби противник у районі Гряниківки, Верхньокам’янського, Спірного намагався атакувати п’ять разів українські позиції.

Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.

За словами речника, за добу на цьому напрямку українські військові ліквідували 53 російських окупантів, 116 було поранено. Також підбито два танки, броньований тягач, склад боєприпасів.

“Дуже активний ворог у плані артилерійських атак. Насамперед цей напрямок — рекордсмен з артилерійських обстрілів: 478 разів ворог обстріляв різними типами артилерії за минулу добу”, — сказав Череватий.

При цьому він вважає, що загроза повторного наступу РФ на Харківську область — мінімальна.

“По-перше, там стоять дуже підготовлені частини, постійно триває моніторинг дій противника. По-друге, противник настільки багато кидає сил на Луганському та Бахмутському напрямку, що в нього просто не вистачає резервів, щоб бути активним і на такому укріпленому напрямку, як Харківський. Де на ворога чекають дуже мотивовані, загартовані в боях українські підрозділи”, — резюмував речник.

Він нагадав, що багато жителів регіону, побувавши під окупацією, приєдналися до опору, до лав територіальної оборони.

“Я думаю, що вони просто будуть їх гризти, рвати руками після тих злочинів, які росіяни вчинили в області. І я думаю, що це буде пекло для них, їм не дадуть просто пройти більше кількох метрів”, — доповнив Череватий.

Проте варто зазначити, що Російська Федерація продовжує вести повномасштабну війну проти України, і ресурси для її проведення — як людські, так і матеріальні — у неї поки що є.

Деякі політики та експерти вважають, що війна набуває затяжного характеру. Так, глава військової розвідки Литви Елегіус Паулавічюс заявив, що ресурсів для тривалої війни в Росії вистачить щонайменше на два роки, повідомляє Delfi.

На думку експертів, затяжна війна тільки на руку президенту РФ Володимиру Путіну, який і розв’язав цю криваву м’ясорубку. Аналітики вважають, що це дасть змогу Путіну зміцнити свою владу в Росії та мобілізувати на фронт ще більше російських громадян.

Серед головних переваг затяжної війни для Росії також називають горезвісну “втому” країн Заходу від України і, як підсумок цього, — можливе скорочення військової та фінансової допомоги.

З іншого боку, величезні людські втрати та відсутність гучних перемог викликають велике невдоволення цією війною в Росії. А через дії антиросійських санкцій і величезні витрати на війну економіка РФ зазнає справжнього краху.
Ігор Романенко вважає, що якщо ЗСУ ламали плани РФ раніше, поламають і зараз.

— Принципово противник не відмовився від своїх військово-політичних завдань, причому політичні превалюють над військовими. Відомо, що ще 9 травня на Красній площі Путін поставив завдання своїм військовим захопити Луганську і Донецьку області в адміністративних кордонах.

І відтоді в них це не виходить, оскільки з нашого боку є серйозна протидія. Ламали до цього їхні плани, поламаємо і в черговий раз.

Але так чи інакше, з кінця січня противник проводить наступальні дії. Найжорстокіші бої, безумовно, точаться в районі Бахмута. Однак наші війська отримали відповідні резерви.

Важкі бої йдуть також в Авдіївці. Противник намагається фактично взяти її в котел. І Збройні сили України роблять усе можливе, щоб не допустити такого роду дій. Росіяни в цих боях хотіли зробити більш широке оперативне охоплення, для цього треба було на півдні захопити Вугледар, а на півночі — Кремінну в Луганській області.

Їм принципово потрібні ці напрямки. Тому за час ведення бойових дій у районі Вугледара з боку ворога було використано найбільшу кількість бронетехніки, Причому, за оцінками іноземних фахівців, це найбільша [кількість техніки] з часів закінчення Другої світової війни в Європі.

З військового погляду росіяни вбачають у цьому принципове розв’язання питання не тільки на окремих напрямках. Наприклад, у наших фортецях, багато з яких стоять ще з 2014 року, вони хочуть розв’язати питання на ширшому рівні, отримавши відразу великі результати. Тому вони не відмовляються від наступальних дій ні в районі Вугледара, ні в районі Кремінної.

Наше військово-політичне керівництво зосереджує зусилля на цих напрямках, щоб зірвати плани противника і знищити якомога більше живої сили та бронетехніки, виконуючи завдання стратегічної оборонної операції цього етапу.
І при цьому ще виграти час, щоб з квітня підготувати резерви стратегічного рівня, тобто техніку і підготовлені екіпажі для цієї техніки.