Петля на російських військах навколо Херсона затягується, змушуючи окупантів ухвалювати рішення – залишитися і бути оточеними або втікати.
Про це в ефірі Sky News розповів віце-маршал авіації військ Британії у відставці Шон Белл.
Якщо росіяни залишаться, сказав Белл, то ризикують бути оточеними, ізольованими і потенційно знищеними. І якщо вони підуть, це буде дуже, дуже велика поразка для Росії.
“Російським чиновникам було наказано покинути Херсон. Також є повідомлення про те, що деякі російські солдати ходять в цивільному. Робіть з цього будь-які висновки, але, найімовірніше, це означає, що вони можуть піти, і це не буде виглядати як звичайний відхід військових”, – зазначив Белл.
Заява генерала Суровікіна про непросте становище РФ у Херсоні створює умови, що російські війська справді можуть бути виведені. Але для росіян втекти з Херсона буде важко.
“Всі мости через Дніпро зруйновані, тому переправляти важку техніку по понтонних мостах буде дуже повільно і дуже-дуже складно. Якщо вони не почнуть робити це зараз, існує серйозна небезпека того, що російські солдати раптово в паніці розбіжаться”, – додав експерт.
Росія програє фактично по всій лінії фронту, вважає британський військовий. На тлі цього Кремль домагається окупації Донецької області.
“Путін завжди стверджував, що це “спеціальна військова операція”. Він знає, що зима наближається, і це, схоже, відчайдушна спроба Росії спробувати виконати свої початкові цілі, щоб потім піти в зимову паузу. Путін може подивитися і сказати: дивіться, ми досягли успіху в наших амбіціях; він може призупинити війну, а потім потенційно вести переговори із Заходом. Проблема тут, звичайно, в тому, що тільки Путін знає, який його справжній план”, – сказав Белл.
Окрім цього, Путін може зважитися на таку авантюру, як прорив з боку РБ.
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький наголошує, що загроза з боку Білорусі існувала для нас завжди, з моменту російського вторгнення у лютому цього року.
“Угруповання, яке знаходиться на кордоні, може бути і підготовкою до нападу, і маневрами з метою такої підготовки, як було з 2021 року. Зрозуміло, що постійна загроза з боку РБ змушує нас тримати в районі українсько-білоруського кордону чимало угруповань. Вона могла б нам дуже стати в нагоді на сході чи півдні, але… І це, звичайно, відверта гра офіційного Мінська за правилами Москви”, – пояснює експерт.
Він не виключає, що Путін, не маючи можливості вирішити наявними силами проблеми російських окупантів на півдні та сході України, може зважитися на таку авантюру як прорив з боку РБ (чи чисто російським угрупуванням, чи російсько-білоруським) через Луцьк – до Львова.
“Якщо це вийде, говоритимуть – яка геніальна витівка. Якщо все провалиться – ніхто, гадаю, особливо не здивується. Тому що провали останнім часом – скоріше правило для Кремля, аніж виняток, – наголошує Олексій Голобуцький. – Ну, а для Лукашенка, звичайно, самогубно тягнути білоруську армію, що не має ні бойового досвіду, ні мотивації, в Україну. Ось він і крутиться, як вуж на сковороді. Але з огляду на його абсолютну залежність від путінського режиму, якщо той поставить питання руба, самопроголошений президент змушений буде виконувати всі “хотілки” Путіна”.
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян розмірковує так:
“Ризики повторного вторгнення з боку РБ залишаються – і не зменшуються. На даний момент вони є недостатніми, щоб говорити про безальтернативність такого сценарію, але достатні, щоб усі профільні служби в Україні були готові до такого повороту подій. І вони демонструють таку готовність”.
