В Україні запустили гарячу лінію для всіх бажаючих поскаржитися на субсидіантів. Якщо сусід їздить на дорогому авто, заробляє в "тіні" і при цьому оформив собі комунальну знижку, один телефонний дзвінок може позбавити його допомоги. Дізнатися, у кого є знижка, а у кого немає, можна за допомогою єдиної бази.

Крім того, незабаром усіх субсидіантів можуть внести в "сірі" та "білі" списки. Тих, хто теоретично міг приховати реальну інформацію про свої доходи, будуть жорстко перевіряти.

"Стукати" на сусіда і економити бюджетні кошти

Як мінімум 7-10% виділених на субсидії грошей витрачається не за призначенням, заявив заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко на своєму брифінгу. З огляду на те, що в цьому році на комунальну допомогу витратять 71 млрд грн, це близько 7 млрд грн. При цьому, судячи за прикладом інших країн, вважає чиновник, реальна кількість неефективно витрачених коштів може досягати десятків відсотків.

Популярне: “Тепер позбавити людей субсидії буде складніше”: Юрист пояснила, що дає українцям нова заборона

Вихід з цієї ситуації – посилювати критерії та контроль. Перше вже зробили, коли в травні цього року прийняли рішення більше не давати субсидії сім'ям з безробітними, власникам нових (не старше п'яти років) машин, квартир від 120 кв.м і будинків від 200 кв.м. А над контролем уряд продовжує працювати.

Уже зараз українці можуть скористатися двома нововведеннями. Перше: дізнатися, хто отримує субсидію, а хто ні, за допомогою єдиного відкритого реєстру. У ньому можна перевірити будь-яку адресу і дізнатися, чи отримує субсидію, наприклад, сусіди. А якщо при цьому сусід їздить на хорошій машині, відпочиває за кордоном або ви знаєте про те, що він працює неоформлених, "настукати" можна по телефону 0-800-50-20-57.



Наступний крок – ввести жорсткі перевірки всіх, хто теоретично міг збрехати в декларації. "Одним з аспектів розвитку ситуації на майбутнє ми бачимо необхідність введення вибіркових перевірок, які будуть базуватися на ризикоорієнтованих підходах. Тобто ми говоримо про те, що нам необхідно оцінювати ризик шахрайства з боку можливого потенційного одержувача на етапі звернення, і потім вже формувати так би мовити "сірі" та "білі" списки, що дають можливість перейти до перевірки тих, хто потенційно може надавати недостовірну інформацію ", – заявив Музиченко.

Йдеться в тому числі про законопроект "Про соціальну інспекцію", який вже більше року перебуває на розгляді в Раді. Головна його ідея – перевіряти субсидії повинні інспектори, які не підкоряються територіальним підрозділам органів соцзахисту. Це дозволить розділити функцію видачі допомоги і контролю. Крім того, згідно з документом, інспектори зможуть ходити по будинках і квартирах субсідіантов.

"Кожне домогосподарство перевірити нереально. Це повинна бути армія інспекторів. Тому потрібно міняти принципи, щоб ми розуміли, хто може теоретично порушувати", – зазначає чиновник. Для цього в Мінсоц створять "умовний портрет" порушника. Тих, хто буде йому відповідати, будуть жорстко перевіряти.

Скільки українців незаконно отримують допомогу

У минулому опалювальному сезоні субсидію отримували 6,9 млн сімей (нові дані все ще збирають). Приблизно в 14% цих сімей є як мінімум один дорослий безробітний. Чиновники підозрюють, що насправді левова частина з них просто працюють без оформлення. Саме тому за новими правилами безробітний повинен або зареєструватися в Центрі зайнятості, або як мінімум три місяці платити єдиний соцвнесок (мінімальний його розмір – 819 грн).

У Кабінеті міністрів вивчили досвід інших країн. Так, в розвинених економіках не за призначенням витрачають приблизно 2-5% виділеної допомоги, а в країнах, що розвиваються (до них відноситься і Україна) – 20-25%. З огляду на великий рівень тіньової економіки (за різними оцінками він становить близько 40%), багато українців заробляють неофіційно, або отримують частину зарплат в конверті. При цьому відстежити таку зайнятість складно, а при призначенні субсидій визначити реальний дохід – ще складніше. В результаті, як каже Музиченко, знижки отримують жителі елітних будинків і навіть мери досить великих міст.