Сьогодні на засіданні РНБО влада має зробити нестандартний крок. Серед можливих варіантів – подання заявки на членство в НАТО.
Про це пише політолог Віктор Таран.
Аналізуючи виклики, які найближчим часом стоять перед Україною, чітко зрозуміло, що “стандартні рецепти” навряд чи допоможуть.
Анексію територій, нові хвилі мобіків і ядерний шантаж важко спинити одними заявами. Владі потрібно діяти нестандартно.
“І сподіваюся, що цей нестандартний крок ми побачимо сьогодні ввечері на засіданні РНБО. Що це може бути? Важко сказати”, – зазначив автор.
“У мене лише один варіант, як влада може красиво зіграти на дипломатичному фронті. Це подати сьогодні заявку на членство в НАТО”, – додав він.
Це одразу переводить будь-яку подальшу агресію з боку Росії на принципово інший рівень протистояння. Звісно, Україну одразу не візьмуть. Але ймовірно, як мінімум, нададуть безпекову ядерну “парасольку”.
Ну і ситуація для подання заявки зараз більш ніж сприятлива. Понад 70% українців підтримують членство в НАТО. ЗСУ пишається весь світ. Та й воює Україна вже значною мірою зброєю країн НАТО. Яка, як ми всі чудово розуміємо, після перемоги лишиться в Україні.
Тому сьогоднішнє засідання РНБО – прекрасний шанс для української влади.
А доки Україна не стала членом НАТО, наріжним каменем її безпеки має бути 51-ша стаття Статуту ООН, яка гарантує кожній державі невід’ємне право на індивідуальну чи колективну самооборону.
Документ констатує: для того, щоб Україна була здатна захистити себе, вона потребує ресурсів на утримання багаточисельних збройних сил, інвестицій у свій оборонно-промисловий комплекс, масштабної передачі озброєнь та інтенсивних навчань для її військових під егідою ЄС та НАТО.
Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман наголошує на відмінності нинішнього документа від абстрактних гарантій безпеки, з якими Україна мала справу в минулому.
“Це протилежність Будапештському меморандуму, (який передбачав, що) “ми віддаємо можливості самооборони, в даному разі ядерну зброю, а ви нам обіцяєте непорушність наших кордонів”. Тут, кажучи простими словами, ми бачимо (позицію) “ми нічого не віддаємо, а ви нам допомагаєте стати сильнішими у самообороні” , – каже він.
“По суті, це розширення та закріплення зобов’язаннями того, що вже відбувається зараз: фінансова допомога Україні, постачання озброєнь, підготовка особового складу ЗСУ, обмін розвідданими. Тому цей договір має більше шансів втілитись у щось реальне та принести реальну користь, ніж абстрактні гарантії у стилі того ж Будапештського меморандуму”, – переконаний Гендельман.
Нагадаємо, доручення просувати Київський договір безпеки на міжнародному рівні отримали міністр закордонних справ України та спікер Верховної Ради. Андерс Фог Расмуссен на зустрічі з Володимиром Зеленським пообіцяв представити ці рекомендації на особистих зустрічах із представниками урядів західних держав.
Втім, уже зараз Расмуссен визнає: головною точкою докладання зусиль у цьому сенсі мають бути Сполучені Штати Америки.
“Якщо США не підпишуть договір, забудьте про нього. У нього ніхто не повірить, – сказав він в інтерв’ю ВВС. – Якщо ж США підпишуть, це зроблять ще ціла низка країн”.
Джонатан Ійял не бачить шансів на те, що Вашингтон піде на запропоновані в документі гарантії безпеки: занадто високим у такому разі стає ризик того, що Штати все-таки виявляться втягнутими в безпосереднє протистояння з російськими збройними силами, якого вони старанно намагаються уникнути.
