У Росії мають намір знову посилити наступ на Україну, що застопорився, напередодні ймовірних псевдореферендумів щодо незаконного включення територій до складу РФ. Президент Володимир Путін наразі зосередився на захопленні Донбасу. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal. За словами офіційних осіб та військових аналітиків, низка добровольчих батальйонів, сформованих протягом останніх тижнів по всій Росії, готується до перекидання в Україну.
Так, серед них новий великий підрозділ сухопутних військ під назвою 3-й армійський корпус, призначений для підтримки нового наступу на сході України та посилення військ для стримування українського контрнаступу на півдні. Проте в Інституті війни вже заявили, що це навряд чи змінить ситуацію на фронті.
Зазначається, що прагнення зміцнити російські сили виникає у міру того, як наступ продовжує гальмуватися, а Кремль намагається знайти свіжі війська. Це також пов’язано з тим, що Київ продовжує завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі на окупованій території.
За словами правозахисників, у РФ активно вербують ув’язнених на війну. Також, нагадаємо, Путін видав указ про збільшення армії на 137 тис. солдатів.
Відставний адмірал ВМС США Джеймс Ставрідіс в ефірі програми NBC “Зустріч з пресою” сказав, що ситуація з військами відображає важке становище Росії і може спонукати Україну до початку великого контрнаступу найближчим часом.
Тепер Путіну потрібно ввести нові війська лише для того, щоб воювати. На стратегічному рівні я думаю, що він зазнав невдачі в цій війні. Він, як і раніше, хоче зосередитися на захопленні Донбасу. Це його нова мета, і для цього йому потрібні нові солдати, – сказав Ставрідіс, який раніше обіймав посаду верховного головнокомандувача союзних військ НАТО.
У публікації звернули увагу, що в той час, як сили РФ на сході готуються до посилення наступу, Україна продовжує завдавати ударів по військовій інфраструктурі в районах, окупованих російськими військами.
Автор додав, що війна на сході України зайшла в глухий кут, російські війська виснажені завзятими наступами та українським опором. Українці прагнуть заблокувати росіян на сході та шукати прорив на півдні. Також зросла напруженість навколо найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції.
Однак Президент Росії Володимир Путін готовий припинити війну в Україні лише за умови, що він вийде з неї переможцем. Таку думку озвучив російський політолог Дмитро Орєшкін.
За його словами, це “війна за престиж Путіна”, і просити про перемир’я російський диктатор не збирається, “тому що він не може цього зробити”.
А в принципі, наміри є. Просто він хотів би вийти з цієї війни з виразом переможця на обличчі. Це для нього принципово важливо, фундаментально. Насправді війна вже йде не за “денацифікацію”, демілітаризацію України, вона йде навіть не за те, щоб “захистити російське населення Донбасу”, як нам кажуть. Вона йде за путінський престиж. Путін розуміє, що вляпався туди, звідки вийти з хорошим виразом обличчя дуже важко, – сказав Орєшкін в ефірі Апостроф TV.
Політолог додав, що Україна не дозволяє Путіну вийти з війни переможною ходою.
Тому він розлютився. Мені здається, це очевидно. І він веде війну за своє існування – і за політичне, і навіть за фізичне. Це головна мета. Головна мета – намалювати перемогу, тому що якщо цю перемогу намалювати не вдасться, його зжеруть свої ж. Він це відмінно знає, – зазначив експерт.
За його словами, Путін воюватиме, поки є чим і поки він не зможе зобразити щось прийнятне для виходу.
Якщо він не зможе цього зробити, це для нього кінець. Якщо Україна, скажімо, відіб’є той же Херсон або буде наносити удари по Криму, це викличе абсолютно очевидне нерозуміння і обурення серед путінських шанувальників. Ми думали, що він батько рідний, а він, виявляється, боягуз, баба, ще й не вміє воювати. У багатьох логіка приблизно така. Тому він буде кидатися вперед для того, щоб налякати Україну ще раз, і після цього звернеться з пропозицією про перемир’я, дивлячись зверху. У Києві це вже відмінно зрозуміли і жодних підстав говорити про те, що необхідно припиняти військові дії, не бачать, — резюмував Орєшкін.
