Росія 12 листопада начебто заборонила рух іноземних суден через Керченську протоку в Азовському морі. Перед тим країна-агресорка блокувала зерновий коридор.
Російські ЗМІ розганяють таку інформацію, посилаючись на управління з морських справ при Міністерстві транспорту та інфраструктури Туреччини.
У турецькому відомстві стверджують, що отримали від морської адміністрації Росії офіційне повідомлення. Причин такого рішення Росія, звісно ж, не пояснює.
Російська сторона після вибухів у Севастополі заявили про призупинення зернової угоди. Однак після того, як з Кремлем поговорив президент Туреччини Реджеп Ердоган, передумала.
Вже 2 листопада Москва вирішила повернутися до участі у зерновій угоді. Однак і після цього продовжила пхати палиці в колеса – заблокувала прохід кораблів з зерном.
Країна-агресорка пропускала не більше 8 – 9 суден у день, хоча необхідно було 25 – 30. Так, 7 листопада у черзі були 210 кораблів.
88 суден стояли у черзі на вихід з українських портів,
18 завантажених суден чекали інспекцію “на вихід” в турецьких територіальних водах.
Інспекція кораблів уповільнилася через Росію.
Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України сказав, що за три місяці функціонування коридору Україні вдалося відправити світу 10,1 мільйона тонн зернових з портів Одеси, що є доволі значним показником. Так, лише за підсумками жовтня Україна експортувала 4,2 мільйона тонн зерна. Однак перед нашою державою стоїть завдання нарощувати цей обсяг.
“Якби інспекції працювали без затримок – було б щонайменше 6 мільйонів тонн за місяць. Це реальний показник, який може давати коридор,”– підкреслив Васьков.
ООН почала переговори з Росією. Переговори відбуваються за вісім днів до того, як липнева угода, укладена за посередництва ООН та Туреччини, має бути продовжена.
У Женеві почалися переговори між делегацією Росії та високопосадовцями ООН із приводу продовження угоди про експорт зерна з регіону Чорного моря. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 11 листопада.
Раніше Москва заявила, що готова вийти з угоди, термін дії якої спливає 19 листопада, якщо не буде досягнуто прогресу у вирішенні проблем, що виникли з нею. При цьому Росія вже припиняла свою участь в угоді наприкінці жовтня після атаки на флот у Криму, але повернулася в угоду за кілька днів.
Представник ООН у Женеві Алессандра Веллуччі повідомила, що керівник відділу допомоги ООН Мартін Ґриффітс, який очолює переговори з питання українського експорту, і високопоставлений торговий представник ООН Ребека Ґринспан зустрічаються із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Вершиніним.
“Ми маємо надію, що це обговорення має сприяти прогресу, якого було досягнуто задля полегшення безперешкодного експорту продуктів харчування та добрив із РФ на світові ринки”, – сказала вона на брифінгу.
Як відомо, Україна має намір продовжити зернову угоду. Київ запропонував Туреччині та ООН продовжити угоду щонайменше на один рік, а також розширити її.
Кулеба назвав вимоги щодо “зернової угоди”. РФ має припинити в рамках “зернової домовленості” гальмувати процеси щодо інспекції кораблів.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна зацікавлена у продовженні функціонування “зернової угоди”, проте Росія має припинити гальмувати її дію. Про це він сказав у ефірі телемарафону.
“Україна зацікавлена у продовженні функціонування цих домовленостей. Тому перше, що ми вимагаємо, щоб Росія залишилася в цій домовленості і припинила грати в “голодні ігри” з усім світом задля свого задоволення. І друге – РФ має припинити в рамках “зернової домовленості” гальмувати процеси щодо інспекції кораблів”, – зазначив міністр.
Він наголосив, що гальмування дії угоди – це тихий саботаж, яким РФ займається на щоденній основі.
За словами Кулеби, у ті дні, коли “зернова угода” працювала без російських інспекторів, кількість суден, які пройшли, завантажилися зерном і вийшли, критично зросла.