Петру Олексійовичу зробили нерви, він не витримав і де-факто визнав себе олігархом.

За один рік Порошенко вже двічі прокрутив схему із телеканалом «Прямий», коментує вчорашню ситуацію на своїй сторінці в Фейсбук політолог Андрій Золотарьов.

Спочатку, коли поповзли чутки про санкції РНБО проти попереднього номінального власника «Прямого» – Володимира Макеєнка, за одну ніч переписав «Прямий» на себе. Тепер злякався антиолігархічного закону – і заднім числом переписав «Прямий» на журналістів та депутатів, щоб де-юре це було проведено до офіційного набрання чинності законом.

Але зрозуміло, що саме Порошенко був і залишається реальним власником та контролером «Прямого» і 5 каналу. Жаль, що ніхто не сказав Порошенку правду: вплив на ЗМІ це не завжди володіння ЗМІ. Формальний власник може бути будь-яким, але питання в тому, хто має реальний контроль і хто фінансує медіа. Тим більше коли йдеться про політично заангажовані медіа.

У свою чергу українці у коментарях задаються питанням:  Порошенко вийде з партії «ЄС» і складе мандат народного депутата, щоб уже точно очиститись від статусу «олігарх» чи буде боротись і позоритись до кінця???

Водночас Слуга народу Олександр Качура підтвердив тезу політолога, написавши, що формальний власник може бути будь-яким, але питання в тому, хто має реальний контроль і з яких джерел фінансується медіа.

Депутат написав на своїй сторінці в Телеграм, що антіолігархічний закон ще навіть не набув чинності, а колишній президент уже намагається виконати його норми і хоча б формально зобразити, що нібито не контролює свої медіа.

Жаль, що ніхто не сказав ПАПі правду: вплив на ЗМІ це не завжди володіння ЗМІ.

Своєю чергою український блогер Михайло Шнайдер у своєму Фейсбуці стверджує, що вчорашній нібито продаж Петром Олексійовичем своїх телеканалів виглядає просто смішно.

Адже справжня боротьба за втілення антиолігархічного закону ще навіть до ладу не починалася, а “Гетьман” уже починає здавати Позиції.

Він хоче, щоб його не вважали особою, яка значно впливає на медіа. Але в цьому випадку він уже нікого не зможе ввести в оману.

Адже всім чудово зрозуміло, що це саме “Гетьман” є реальним власником і “Прямого” та “5 Каналу”.

Ну а найсмішніше полягає в тому, що ніхто досі не сказав йому правду: вплив на ЗМІ – це не завжди володіння ЗМІ. Формальний власник може бути будь-яким, але питання в тому, хто має реальний контроль і хто фінансує Медіа. Тим більше, коли йдеться про партійні медіа.

Тобто антиолігархічний закон уже переграв “Гетьмана”, але це лише перша Перемога. І всі олігархи повинні пам’ятати, що ввести в оману українців – вже не вийде. Навіть якщо деякі персонажі, в це реально вірять…

Телеграм-канал Картковий Офіс нагадав, що Порошенко іде по стопах кума Путіна.

Він вирішив не винаходити велосипед і зробив з каналами «Прямий» та «5» те саме, що Медведчук зробив із ZIK та News One – нібито передав їх трудовому колективу, журналістам та своїм ряженим патріотам.

Тепер за вже відпрацьованою Медведчуком схемою «Прямий» та «5» має купити депутат ОПЗЖ Шуфрич, який до речі незабаром залишить посаду голови комітету ВР зі свободи слова у зв’язку з конфліктом інтересів.

Як можна побачити, виходячи з ситуації з Порошенком, антиолігархічний закон дійсно зламає свавілля олігархів. Проте політолог Володимир Фесенко стверджує, що зупинятися не можна: треба іти далі.

Хоча це справді основа, фундамент для подальших дій щодо обмеження впливу олігархів.

 У самому законі не так багато конкретних обмежень для олігархів. Швидше йдеться про статусне обмеження та посилений контроль (олігархи виявляться «під ковпаком» у РНБО).

Потрібні будуть подальші практичні кроки щодо обмеження впливу олігархів в економіці, політиці та інформаційній сфері. Зокрема треба думати над демонополізацією різних сфер української економіки. І починати треба зі сфери енергетики. Треба готувати заходи щодо демонополізації інформаційного простору, оскільки телеканали низки олігархів уже стали партійними та агресивно впливають на громадську думку та політичний процес.

І треба думати над дієвими методами боротьби з тіньовим фінансуванням політичної діяльності.