Днями фінансований західними структурами український медіа-проект «Громадьске ТВ» продемонстрував фільм, який мав в Україні великий резонанс. «Спадкоємець» (так називається документальний продукт) несподівано для багатьох реанімує тему одного з найгучніших вбивств в історії незалежної України. Йдеться про розстріл донецького бізнесмена Євгена Щербаня в 1996 році.
Про це пише бізнес-аналітик Гліб Простаков в своїй колонці у виданні «Взгляд».
Щоб зрозуміти масштаб особистості останнього, досить сказати, що саме з його протоімперії згодом народилися такі гіганти українського бізнесу, як System Capital Management Ріната Ахметова і «Індустріальний союз Донбасу» Сергія Тарути і Віталія Гайдука. У тісній взаємодії з бізнесом Щербаня розвивалася і корпорація «Єдині енергетичні системи» Юлії Тимошенко. Після подій 2013-2014 років частина названих людей втратили гроші і вплив. Юлія Тимошенко не стала зіркою постмайданної політичної сцени, а Сергій Тарута втратив більшу частину майна, яке відтворювалося активами, розташованими в непідконтрольних владі України частинах Донецької та Луганської областей, а також у Криму.
Незмінною залишилася лише лідерська роль Ахметова, який зберіг статус олігарха номер один незалежно від змінюючих один одного президентів і політичних катаклізмів в країні. Сьогодні саме Ахметов, який не має навіть власної політичної партії в парламенті, багато в чому визначає внутрішню політику України в конкуренції або співпраці з іншими олігархічними силами на кшталт Ігоря Коломойського, Дмитра Фірташа та бізнесменами «хвилі Майдану».
Вибудувана Ахметовим монополія на енергетичному ринку і пригнічуючий контроль на металургійному ринку зробив його безальтернативним учасником всіх економічних і політичних процесів. Свого часу Коломойський оцінював «вагу» Ахметова в 20% ВВП країни. Хронічний дефіцит бюджету і зростаючий зовнішній борг послабили Україну, але посилили Ахметова.
Податкове підживлення країни з боку експортно-орієнтованих підприємств Ахметова – ті самі кредити МВФ та інших фінансових організацій Заходу. Останні контролюють фінанси країни ззовні, Ахметов і Ко – зсередини. У цій ситуації контроль тих чи інших менеджерських позицій у владі, будь то міністр енергетики або глави природних монополій, не настільки важливий, якщо ти контролюєш попит на їхні послуги.
Сам факт появи фільму саме зараз наштовхує на певні міркування. Заявлена після другого Майдану деолігархізація не тільки не відбулася, але остаточно усунула будь-які запобіжники, що заважають проникненню олігархічних інтересів у владу, в тому числі в правоохоронні органи.
Так, Захід повністю контролює зовнішньополітичний курс країни і його фінанси на макроекономічному рівні, але реальний сектор залишається за місцевими «техасцями».
Влітку 2020 року Мін’юст США ініціював справу проти колишніх співвласників українського «ПриватБанку» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Під загрозою – їх активи в США, які, як вважають американські слідчі, купувалися за рахунок виведених за кордон коштів найбільшого українського банку.