Підривна діяльність Російської Федерації проти України та країн Західної Європи почалася задовго до 2014 року. Про це сьогодні, 25 жовтня, в ефірі українського телеканалу заявив військовий експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник Служби Безпеки України Іван Ступак.
“Коли країни Західної Європи протягом тривалого часу розслабилися, вважали, що після розвалу Союзу Радянських Соціалістичних Республік більше в світі немає “імперії зла”, що немає кому протистояти, можна займатися бізнесом, можна займатися екологією, Російська Федерація прекрасно усвідомлювала, що потрібно підтримувати розвідувальні органи на належному рівні, залишати диверсійні елементи. Ось, вони працюють. Правильно було сказано, що Болгарія, Чехія ставали плацдармами для такої диверсійної роботи впродовж довгих-довгих років”, — сказав Іван Ступак.
Український експерт наголосив, що хитромудрі російські диверсанти вже після 2014 року знищували представників українських спецслужб по всьому світу.
“Максим Шаповал, начальник спецназу Головного управління розвідки, був підірваний в автомобілі в Києві. Олександра Хараберюша, полковника контррозвідки, підірвали в Маріуполі. А скільки випадків ми ще не знаємо — скільки було невдалих спроб, скільки спроб було зірвано… Російська Федерація реально працює в цьому напрямку дуже тривалий час. Потрібно визнати, що є напрацювання, вони знають, як працювати, труїти, підривати, розстрілювати — це все є”, — сказав Ступак.
Що стосується відносин РФ із західними країнами, то через сильну інтеграцію Росії у світовий економічний простір, на думку експерта, дуже довго переважало переконання, що грошима можна розв’язати будь-яке питання.
“Навіть Радянський Союз у моменти найвищого напруження, коли була риторика, які капіталісти, буржуї, але газ, нафту ніхто не чіпав, газ ішов до Європи, нафта йшла до Європи: риторика окремо — грошики окремо. Тут Путін вирішив грати з вентилем: хочу — закручу, хочу — відкручу. Ось до чого це призвело”, — сказав Ступак.
Він також прокоментував новину про активізацію шпигунів РФ у Європі, зокрема й тих, що мають дипломатичний статус. Крім того, Росія використовує й агентів впливу для тиску на світову спільноту.
“Багато не тільки шпигунів, але ще є такий термін “агент впливу”. Це не ті люди, які можуть, як у кіно показують, знайти якийсь секретний документ, дістати секретну камеру, сфотографувати його і вибігти, передати якійсь розвідці документи. Агенти впливу — це люди, які не мають допуску до якоїсь секретної інформації, нічого розповісти не можуть, нічого такого екстраординарного не знають. Але вони вхожі до якихось певних кабінетів… Часто дуже вербують людей із журналістського середовища, із середовища блогерів, у яких є якась група, на яку вони можуть впливати”, — сказав експерт.
Він навів як приклад дискусію, яка тривалий час точилася в Німеччині з приводу відмови від атомних електростанцій нібито у зв’язку з небезпекою, яку вони можуть нести, і щодо переходу на природний газ.
“Де ж узяти подешевше? Хто ж може нам поставити досить-таки дешевий газ? А це може Росія. Тобто ось такими підводками й займаються агенти впливу, щоб укласти контракт там на 10-20-30 років. І ось весь профіт для Російської Федерації в цьому і полягає”, — зазначив Іван Ступак.
Український відомий політичний експерт пояснив, що країни Європи тривалий час заплющували очі на те, що робила РФ, тому що на контррозвідку тиснули політики, зацікавлені у вливанні в економіку російських грошей.
