У районі села Опитне противник продовжував атаки протягом кількох днів у спробі відновити свої позиції. Як повідомив координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, ці спроби завершилися невдачею, і атаки були припинені. Він розповів як змінилася ситуація у Донецькому напрямку.
«Наскільки я розумію, північна частина села зараз не контролюється противником, і вона знаходиться в так званій «сірій» зоні. Що, по суті, робить перспективу його прориву в цьому напрямку у бік західної околиці м.Авдіївка досить проблематичною», — заявив експерт.
За його словами, також проблематичним для російських окупантів є подальший наступ у напрямку с.Тоненьке та с.Північне з боку с.Водяне, а також у бік с.Первомайське.
«Підрозділи, які противник використовує на цьому напрямку, опинилися в досить незручному для себе становищі. «Кишка» в районі с. Водяне, що захищається цими силами та засобами противника, по суті, прострілюється з обох флангів і має недостатню тактичну глибину для організації стійких бойових порядків», — пояснив Костянтин Машовець.
Військовий оглядач зазначив, що окупанти намагалися її розширити, атакую від с.Піски у напрямку с.Первомайське вздовж дороги М-30, але невдало для себе: окупантам довелося зупинитися одразу за недобудованим шляхопроводом.
Крім того, підрозділи противника так і не змогли «повністю зачистити» Мар’їнку, а також пробитися з боку Олександрівки до Новомихайлівки.
«Наразі реалізація основного задуму командування противника по оточенню Авдіївського району оборони ЗСУ, так само, як і відтіснення передових підрозділів ЗСУ на Курахівському напрямі, виглядає, скажімо так, проблематичною для противника», — додав експерт.
Тим часом під Вугледаром фронт почав ламатися.
Так висловлюється екс-радник президента України Олексій Арестович в інтерв’ю з журналістом Юрієм Романенком.
“Це все дається ціною перегляду стратегічних планів у відношенні України. Загальний замисел був який? Зупинити на Півдні, наступити на Півночі Луганської і Харківської областей. Схоже, що з другою частиною плану доводиться прощатися. Тому що зняти з напрямку цілу армію, означає, що сила наступу просяде, а вона і без того особливих результатів не досягала. Спочатку звідти десантники поїхали, а тепер і армія ціла їде. Але з іншого боку це означає дилему дуже велику для нас. А чи є у нас резерви, щоб проломити наявний і той, який готується знову, спротив російських військ на цій ключовій для нас ділянці? Чи ми будемо шукати в іншому місці інші можливості, коли резерви втягнуться в бій? Без сумніву, наше командування уже знає відповідь на це питання. Ми ж не знаємо її, і побачимо тільки по діях, які будуть розгортатися”, — говорить він.
Ключовим питанням для нашої сторони Олексій Арестович вважає питання резервів.
“Під Вугледаром намітився успіх, це тактичні дії Але, тим не менш, противник занервував, і там його злі язики стверджують, що українці активізувалися доволі успішно. Бої на Щолківському напрямку теж тяжкі, бо і туди під’їхали резерви. І питання резервів завжди був ключовим для нашої сторони. Чи знайдемо ми достатню кількість резервів? Куди і як ми їх направимо для того, щоб продовжувати рухатися? Те ж саме Мар’янка, Авдіївка — тяжкі бої по периметру. Те ж саме — Бахмут. Там бої йдуть в Курдюмівці, Кліщіївці, Андріївці. Він теж відбиває контратаки російських військ, хоча ми тримаємо ці два населених пункти, за даними злих язиків. Ну, а Сватово це той напрямок, який повинен був стати успішним, вийти на кордони Луганщини, знову її завоювати. Але, схоже, з цими планами російському командуванню доводиться прощатися, принаймні на даному етапі”, — підкреслює колишній посадовець.
Підсумовуючи, Арестович каже, що наші війська фактично всюди відбивають атаки по цьому периметру і самі атакують тоді, коли це можливо.
