Російський президент вкотре раз відмовив українцям у праві на існування. Оголосив росіян і українців одним народом. Заявив, що Київ перебуває під зовнішнім управлінням і прирівняв законопроект про корінні народи до зброї масового ураження.
В Офісі президента України кинулися ці заяви спростовувати. Звинуватили оточення Путіна в дезінформації свого патрона. І припустили, що особиста зустріч двох президентів здатна скоригувати оптику глави Кремля.
Ні, не здатна, – пише Павло Казарін для “Крим.Реаліі”.
Російський президент абсолютно цілісний у своїх помилках. Він з ними виріс, сформувався і встиг постаріти. У цьому році йому стукне сімдесят – і було б наївно чекати від нього раптового осяяння. Українські політики можуть бути як завгодно красномовні – але це ніяк не вплине на те, що думає про світ глава Кремля.
Політика Москви здійснювала досить яскраві трансформації з українськими президентами. Будь-який тріумфатор вітчизняних виборів міг думати, що зуміє домовитися з Кремлем. Але потім колишня метрополія позбавляла його від цих помилок.
Через цей шлях пройшли майже всі українські президенти – за винятком, можливо, Віктора Януковича. Всякий раз з’ясовувалося, що будь-які українські поступки для Москви недостатні. А як може бути інакше, якщо для Володимира Путіна українського народу просто не існує? Якщо для нього українці – це всього лише “ополячені російські”?
Коли Путін називає Віктора Медведчука “українським націоналістом” – в цьому немає ніякої застереження. Просто в Москві переконані, що український націоналізм повинен бути саме таким. Проросійським, підконтрольним і слухняним. Будь-який відступ від цього канону Москва вважає єрессю. Будь-який український політик, який претендує на щось більше – оголошується агентом зовнішнього управління.
Російське керівництво не вдасться ні в чому переконати. Тому що для нього сама історія нашої країни – це приклад збунтувавшоїся колонії. Той, хто хоче для України самостійності – сепаратист. Той, хто намагається в Києві розмовляти на рівних – самозванець. Переговори вона готова вести лише про умови здачі.
Але саме ця російська послідовність полегшує Україні задачу. Беззмінний Путіна гарантує те, що політика Кремля буде залишатися незмінною. Український виборець може втомитися від війни, захотіти світу і відправитися шукати в бюлетені нового парламентера для Москви. Але хто б у результаті не опинився на Банковій – йому все одно не вдасться похитнути зарозумілий шовінізм російського керівництва.
Російська неадекватність звучить вдохновляюще. Вона означає, що Москва залишається в полоні своїх власних помилок. Що вона і далі відмовляється розуміти Україну і ті процеси, що в ній відбуваються. Що вона і надалі буде робити помилки, ставити не на тих і робити з українських голубів – яструбів.
Її небажання дивитися фактам в обличчя позбавить її працездатних стратегій і підходів. Тому що ефективність дій залежить від адекватності оцінок. Чим глибше Москва занурюється в свою власну реальність – тим менше ілюзій залишається у її сусідів.
Але точно так само від ілюзій не завадило б позбутися і українському керівництву. Наприклад від тих, що змушують Володимира Зеленського раз по раз шукати зустрічі з Володимиром Путіним. Тому що останнього не вдасться ні в чому переконати. Ні під час особистої зустрічі віч-на-віч, ні під час колективної – за участю лідерів інших країн. Володимир Путін не здатний змінюватися. Він здатний лише міняти.
Наприклад, сім років тому він безповоротно змінив нашу країну.
Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.
