Світова спільнота наразі посилює реакцію на загрозу, яка виходить від Росії.
Про це в ефірі телеканалу “Дом” розповів директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук, професор КНУ, конфліктолог-міжнародник Григорій Перепелиця.
За його словами, санкції, які з початку російської агресії проти України застосовувалися до Кремля, досі не мали належного ефекту.
“Я вважаю, що дії від початку російської військової агресії проти України до сьогодні були не зовсім адекватними тим загрозам, які виникають внаслідок гібридної війни, розв’язаної Росією не лише проти України, а й проти Заходу. І тому відповідали секторальними санкціями, які відповідного ефекту за 8 років на російську зовнішню політику не мали. Вона абсолютно не змінилася”, — наголосив політолог.
Крім того, Кремль лише нарощує агресію, намагаючись дестабілізувати обстановку всередині України, зауважив він.
“Крім того, Путін підвищує рівень ескалації та конфронтації в цій війні, тому що він діє в межах логіки ведення гібридної війни, яка являє компоненти як військові, так і невійськові, дипломатичні, інформаційні і таке інше. Оскільки основний об’єкт гібридної війни — це руйнація країн усередині. Так, зміна громадської думки, створення хаосу, дезінтеграція країни, дестабілізація тощо, які полегшують військове вторгнення. І тому військове вторгнення, ескалація, нове проведення наступальних операцій використовуються на завершальному етапі”, — уточнив експерт.
На його думку, тим часом світова спільнота була найбільш стурбована порушенням порядку, встановленого після Холодної війни, а конфлікт на Донбасі Росія намагалася подати нібито як “внутрішньоукраїнський”, заперечуючи факт своєї агресії проти України.
“І, оскільки Заходу це не дуже стосувався, Захід був стривожений, що порушений статус-кво, який був встановлений після закінчення Холодної війни, і та архітектура безпеки, і порушення права недоторканності кордону та територіальної цілісності. Саме це порушення міжнародного права найбільше непокоїло Захід. А наша війна була представлена як внутрішній конфлікт на Донбасі. І тому санкції були впроваджені дуже обмежено”, — продовжив Перепелиця.
Проте зараз, коли Кремль розширює спектр агресії вже не лише проти України, а й європейського регіону загалом, посилюється і реакція Заходу, зауважив він.
“Тепер ми бачимо, що ескалація наростає, Путін ескалує ситуацію, і весь час наближається до військової фази ведення війни, коли гібридна війна вже переростає у наступальні дії, і широкомасштабні бойові дії. І це вже відбувається практично на східному фланзі НАТО. Тому реакція посилюється і з боку Заходу в цій ситуації”, — наголосив професор КНУ.
Свою підтримку української сторони підтверджують й у Штатах. Так, сьогодні стало відомо, що голова Комітету із зовнішньої політики Сенату США Роберт Менендес запропонував внести до оборонного бюджету пункт, що передбачає введення санкцій проти Росії у разі її вторгнення в Україну. Про це повідомляє вдинна Axios.
Згідно з поправкою, відразу після початку військових дій з боку Росії, президент США Джо Байден зобов’язаний буде затвердити перелік обмежень. Вони торкнуться санкцій, і візових обмежень щодо російських військових, які будуть причетні до підготовки операції проти України.
Повідомляється, що основні санкції торкнуться російських банків, державних компаній, підприємств нафтогазової галузі. Під обмеження потраплять будь-які компанії або фізособи, пов’язані з плануванням і здійсненням діяльності трубопроводу “Північний потік-2”.
Раніше з подібною пропозицією вже зараз ввести санкції проти “Північного потоку-2” і внести їх в оборонний бюджет виступали представники Республіканської партії.
Однак, за інформацією Axios, вона не була внесена на голосування через лідера демократів в Сенаті Чака Шумера, який послався на якісь технічні моменти.