У Бахмуті знищено угруповання ПВК «Вагнер», пише український військовий експерт Олександр Коваленко.
Так, у районі Бахмута зараз відбувається утилізація ПВК «Вагнер», яка найближчим часом стане не найчисленнішою і найвпливовішою в зоні бойових дій в Україні, але в іншому слід розуміти кілька дуже важливих моментів. І про все по порядку.
Ресурс ПВК «Вагнер» для ведення бойових дій на рівні Соледара, на сьогоднішній день виснажений і його фактично добивають у Бахмуті. Але при цьому слід розуміти, що під Бахмутом добивають українську групу ПВК «Вагнер», тобто ту, що оперує у цій зоні БД. А їх, якщо хтось не в курсі — мінімум 4.
Перша група, найбільш професійна, що складається з найманців з бойовим досвідом і найбільш численна станом на сьогодні. Але вона зараз не в Україні і навіть не в Росії, а в інших країнах, на які поширюються види Кремля. ЦАР, Лівія, Мозамбік, Сирія…
Найбільше угруповання ПВК «Вагнера» знаходиться в Центральноафриканській Республіці та Лівії. Хочу зазначити, що африканська група «Вагнера» практично не змінилася з початку війни в Україні 2022 року, лише на початку вторгнення зменшившись на 10%.
Це з двома причинами. По-перше, багато найманців просто не хотіли їхати воювати в Україну. В Африці їм набагато безпечніше, ніж зараз в Україні, а насильно їх змусити залишити важливий для Москви плацдарм все ж таки не можуть. І з цього частково випливає «по-друге».
По-друге, Росії важливо зберегти значний боєздатний контингент в Африці.
У ЦАР перебуває понад 2000 російських найманців, які підтримують Фостена-Арканжа Туадеру. Це приблизно три батальйон-тактичні групи, які складаються з набагато якіснішого ресурсу, ніж в Україні.
У Лівії приблизно таке ж угруповання. Росіяни компактно дислокуються на авіабазі Аль-Джуфра в центральній частині країни, а також авіабазі Аль-Кардабія в Сирті і в портовому районі міста. Представники ПВК «Вагнер» також забезпечують повітряне прикриття цих районів на МіГ-29.
Також «вагнерівці» присутні в Малі, Судані, Мозамбіку, Анголі, Зімбабве, Гвінеї-Бісау, Гвінеї та на Мадагаскарі, але в кількості до однієї батальйон-тактичної групи. Є також відомості про появу “вагнерівців” в Еритреї. Загалом в Африці знаходиться до 10 тисяч російських найманців.
Друге угруповання ПВК «Вагнер» є професійним кістяком, що зберігся в Росії. Їх не використовували як живе м’ясо, а зберігали в межах другої лінії в зоні БД, або застосовували як інструкторів у тренувальних таборах Росії, а також Білорусі.
Але, зараз саме їх зараз перемелюють у Бахмуті ЗСУ, а основний прибуток від цього має вже не Пригожин, а російські регуляри, а інша ті, що пускають «вагнерівців» як живий щит у першій лінії.
Третя група – це зеки. Це навіть не «вагнерівці» у повному розумінні слова, оскільки ці бойові одиниці мають лише одне завдання — здохнути і своїм трупом зайняти позиції, забити координати на карті. Не більше не менше.
Наразі зеки закінчилися. Ну, закінчилися вони здебільшого ще під Соледаром, а зараз – зовсім. Компенсувати ці втрати Пригожин не може, адже найм у виправних колоніях для нього вже закритий, а бажаючих йти до ЧВК не так багато, щоби проходила компенсація.
При цьому на Бахмутському плацдармі зараз командує вже не Пригожин, а регуляри і вони в тому ж форматі, як і раніше, женуть «вагнерівців» першою лінією як живе м’ясо. А кого гнати, якщо зеки закінчилися? Звичайно ж, тих, хто всі ці місяці сидів на другій лінії — залишки кістяка.
Вочевидь, що у Бахмуті відбувається добивання бойового потенціалу ПВК «Вагнер», її російської групи. Фактично, після Бахмута, ПВК «Вагнер» уже ніколи не буде таким, як раніше, і Міністерство оборони РФ докладає максимум зусиль, щоб саме так і було.