Стан Бундесверу і цивільних оборонних структур, а також аж надто велике узалежнення нас від російської енергетичної сировини свідчать, що після закінчення холодної війни ми обманювалися щодо власної безпеки. Політика, економіка та велика частина суспільства аж надто охоче зробили далекосяжні висновки з твердження колишнього міністра оборони, згідно з яким, Німеччину оточують виключно друзі. Це була помилка, визнеє канцлер Німеччини Олаф Шольц в у виданні “Frankfurter Allgemeine Zeitung”.

Після переломного моменту, яким стала атака Путіна на Україну, уже ніщо не буде як колись. Тому все не може залишатися так, як є!

Підтримуємо Україну – так довго, як вона потребуватиме: економічно, гуманітарно, фінансово, а також поставками зброї. Одночасно упереджуємо перетворення НАТО на учасника у війні.

І. зрештою, покінчимо з нашою енергетичною залежністю від Росії. Ми вже зробили це на прикладі вугілля. Хочемо припинити імпорт нафти з Росії до кінця року. Що ж до газу – частка імпорту з Росії уже спала з 55 до 30%.

Що ж до газосховищ, уже визначені мінімальні рівні заповнення – як не дивно, раніше цього не робилося. Зараз вони заповнені більше, ніж в цей самий час минулого року. 

Путін, перекриваючи газовий вентиль, використовує проти нас енергію, як зброю. Навіть СРСР не вдавався до подібного у роки зимової війни. Якщо зараз не протиставимо путінські агресії нічого, він може піти далі.

Ми вже це бачили – вторгнення у Грузію в 2008 році, потім анексія Криму у 2014 році, напад на Східну Україну і, зрештою, у лютому цього року, атака на всю країну. Дозвіл на те, що Путіну минеться це безкарно, означав би, що сила може ламати право практично без наслідків. Тоді під загрозою опинилися б також наші власні свобода і безпека.

„Ми вже не можемо  виключати атаку на територіальну цілісність союзників”

Це речення увійшло в нову стратегічну концепцію НАТО, яку 30 союзників саме прийняли під час Мадридського саміту наприкінці червня. Ми сприймаємо її цілковито серйозно і діємо відповідно.

Німеччина значно збільшить свою присутність на східному фланзі Альянсу – у Литві, Словаччині та на Балтійському морі. Робимо це, щоб утримати Росію від нападу на наш Альянс. І тим самим ми чітко показуємо – так, ми готові захищати кожну частину території НАТО так, як власну країну. Запевняємо в цьому. І можемо покладатися на це запевнення кожного з наших союзників.

Путіну не слід обманювати себе – ми з самого початку  усвідомлювали, що будемо змушені підтримувати санкції в дії протягом тривалого часу. Також для нас очевидно, що у разі укладення миру під диктовку Росії жодна з тих санкцій не буде знята. Росія не має іншого шляху, крім такого порозуміння з Україною, яке було б прийнятним для українців.

Ми знаємо, до якої катастрофи довів колись європейців такий спосіб вести політику. У зв’язку з цим під час останнього засідання європейської ради ми дали однозначну відповідь. Відповідь, яка назавжди змінить обличчя Європи – ми надали Україні та Молдові статус держав – кандидатів до ЄС і підтвердили європейські перспективи Грузії.

Також ми підтвердили, що перспектива членства усіх шести балканських держав має, зрештою, стати реальністю.

З досі нечуваною рішучістю і єдністю заявляємо: не можемо допустити успіху путінського неоімперіалізму.

Ставлення Путіна до України та інших країн Східної Європи, є неоколоніальним. Він абсолютно відкрито мріє створити нову імперію на зразок Радянського Союзу чи царизму.

Путінська пропаганда проголошує, що Німеччина і вся Європа завмерли у власному  самовдоволенні і більше не в змозі захистити свої цінності. Ще донедавна такої ж думки були деякі спостерігачі в нашій країні. В останні місяці ми пережили іншу, нову реальність.

ЄС привабливий, як ніколи, відкривається для нових членів і одночасно реформуватиметься. НАТО рідко коли було настільки життєздатним, а, приймаючи Швецію та Фінляндію, збільшиться на двох сильних приятелів. У всьому світі демократичні країни взаємно зближуються, формуються нові союзи.

Також і Німеччина змінюється перед лицем кризи, зумовленої війною в Україні. Вона показує дам, яку цінність мають демократія та свобода і що їх варто захищати. Це визволяє нові сили. Сили, які будуть нам потрібні протягом  найближчих місяців. Сили, які дозволять нам спільно творити майбутнє. Сили, які живуть у нашій країні, тобто у реальності.