Луганський плацдарм вже давно привертає увагу умовами для контрнаступу, які там сформовані та для реалізації якого не вистачає лише кількох факторів. Їх поява – питання часу. Пише військовий аналітик, експерт “Інформаційного спротиву” Олександр Коваленко.
Ні для кого не секрет, що саме Сватове та Кремінна стануть трамплінами для активізації ЗСУ на плацдармі.
У спробі захопити Бахмут російські окупаційні війська сконцентрували біля цього міста найбільшу кількість артилерії у всій зоні бойових дій:
у районі Бахмута ворог сконцентрував 12 дивізіонів ствольної та реактивної артилерії, зі складу 2-х ОМБр та артилерійських груп лінійних бригад 1-го армійського корпусу та 2-го армійського корпусу.
Також на цій локації зосереджені окремі вогневі батареї, з потенціалом 120-мм та 82-мм мінометних взводів та батарей. Отож російські окупаційні війська використовують на цьому напрямку 152-мм САУ “МСТА-С” із СОУ “Успіх-С” та комплектом “Накидка”, а також РСЗВ “Ураган”, 152-мм САУ “Гіацинт-С”, 240-мм “Тюльпан”.
Крім того, до цього району прибули підрозділи 31-ї ОДШБр та 76-ї ДШД, а тому з’явилися установки 2С9 та 2С9М 120-мм САУ “Нона-С”. Вказує 24 канал.
Тобто Бахмут став і залишається найнасиченішим районом за кількістю артилерії росіян у всій зоні бойових дій. Але у цій ситуації є один нюанс. Хоча насправді не один.
По-перше, частина стволів вже не відпрацьовують середньодобову норму щодо пострілів. Багато в чому тому, що не одержують пропорційної кількості боєкомплектів на добу. Це впливає на інтенсивність ведення бойових дій окупантами.
По-друге, концентрація такої кількості вільних стволів у зоні бойових дій в одній локації призвела до диспропорції з рештою плацдармів, які відчувають гостру нестачу артилерії.
І ось тут ми повертаємось до Кремінної та Сватового.
Луганська область дуже нагадує за низкою ознак Харківську напередодні контрнаступу. Наприклад, це логістичні артерії. У Харківській області автошлях Т2104-Р-79 (Вовчанськ – Великий Бурлук – Куп’янськ – Ізюм), а у Луганській області – Р-66 (Троїцьке – Нижня Дуванка – Сватове – Кремінна). Перерізані артерії є вироком для окупантів.
Також вони схожі концентрацією сил та засобів. Наприклад, у Харківській області за ступенем скупчення бронетанкових груп це був Ізюм. У Луганській області – це Сватівський напрямок.
Схожі і проблемами окупантів з пропорційним забезпеченням артилерії БК і в цілому, а також наявністю артилерії для оборони.
Якщо дивитися на ситуацію, аналізуючи харківський сценарій, то складається враження, що всі умови для контрнаступу створені. Цілком і повністю. Але все ж таки є фактори, які впливають на його ефективність. Фактори різні, але кожен має певний вплив, що сумарно накопичує перешкоди для “старту”.
Які фактори впливають на звільнення Луганщини
Наприклад, погода. Елемент, якому не завжди приділяють увагу, але який по-своєму дуже важливий для кожного плацдарму. Оскільки на кожному плацдармі є своя специфіка рельєфу, ландшафту, ґрунтів і так далі.
Тому в умовах, що складаються, без зайвого поспіху, звільненню Кремінної та Сватового – бути. Коли саме? Генштабу ЗСУ про це знає краще. Але квапити події під якісь дати чи задоволення чиїхось очікувань ніхто не буде. Адже від поспіху залежить і ціна визволень.
Австрійський військовий аналітик Том Купер проаналізував ситуацію навколо просування підрозділів Збройних сил України в районі Кремінної Луганської області.
Він відзначив, що поки немає достатніх підтверджень тому, що ЗСУ вдалося прорвати ворожу оборону в районі Кремінної.
Разом з тим він пише про те, що ЗСУ вдається просуватися вперед в районі Кремінної, незважаючи на запеклий опір противника.
“Кремінна. Щось на зразок “головної новини” останніх двох днів полягає в тому, що заявлено/передбачається — “звільнення Кремінної”. Відповідно, ЗСУ повинні були прорвати російську оборону, і зачистка йде вже дві доби. Вибачте, поки не отримав і не знайшов ніякого підтвердження цьому: наскільки я можу судити, в лісах на північ і південь від міста йдуть запеклі бої, і українці просуваються повільно, але вони ще не в Кремінній”, — додав Купер.