Перспективи великого прориву на фронті у 2024 році, що стосуються обох сторін конфлікту, прокоментували експерти. Українське керівництво визначило стратегію активної оборони, спрямовану на виснаження супротивника, пошук його слабких точок та проведення ударів. Планується, що такий підхід дозволить виграти час, збільшити сили та підготуватися до можливого наступу у 2025 році.

«Поточний 2024 рік не означає нашого наступу, але ставить перед нами завдання стратегічної оборони та накопичення ресурсів для майбутнього», — відзначив Владислав Селезньов.

За його словами, для успішного прориву Україні потрібні високоточна та далекобійна артилерія, ракети, бронетехніка, техніка для розмінування, засоби радіоелектронної боротьби, дронові системи, стійкий зв’язок та достовірна розвідувальна інформація. Важливо підкреслити, що жоден окремий елемент не може забезпечити успіху — це можливо лише за умови їх синхронізації та одночасного застосування.

Експерт Олександр Коваленко описує це як «технологічний прорив».

«Потрібні не лише боєприпаси, про які всі говорять. А і авіація, і широка номенклатура ракет, від далекобійних ATACMS і Taurus, до AGM-158 JASSM для літаків F-16 і так далі. Танки, бронемашини, комплекси РЕБ — все, що потрібно для бойових дій. І головне – технологічна перевага. Наразі ми в ситуації, коли переламати хід війни може тільки та сторона, яка досягне технологічного прориву. У Росії його не станеться, у неї немає такої можливості. А у партнерів України є необхідний ресурс, так що все залежить від них», – сказав він у коментарі.

Важливим фактором є також підготовлений та мотивований особовий склад. З цього випливає, що без посиленої мобілізації прорив важко досягти. Однак перед цим необхідно провести інформаційну кампанію, зазначає Селезньов.

«Поточна ситуація, за моєю думкою, є результатом недостатньої уваги до цього питання. Спочатку суспільство створило ілюзію, що воїни вирішать всі проблеми і без нашої участі. Коли це не сталося, з’явилися страхи, які не поспішають розсіювати, зокрема щодо командування, підготовки та забезпечення. Я не спостерігаю системної роз’яснювальної кампанії. Замість цього, часто чуємо страшилки, що краще померти під Авдіївкою, ніж працювати баристою в Румунії. Це не та мотивація, яка збуджує українців встати на захист», — додав експерт.

Слід відзначити, що ситуація під Авдіївкою залишається дуже складною. За останні два тижні лінія фронту перемістилася приблизно на 5 км на захід, а оборона українських сил змістилася на лінію Бердичі-Орлівка-Тоненьке. На минулому тижні окупанти здійснили прорив на околиці Орлівки, але їх вдалося відбити силами 3-ї штурмової та 25-ї окремої повітряно-десантних бригад.

Бої тривають в районах Бердичів, Тоненького, Первомайського та Невельського. Ворог збільшує інтенсивність артилерійського обстрілу і вводить в бій резерви, що дозволяє досягати локальних успіхів. Українські сили активно відбивають атаки, відновлюють контроль над позиціями та створюють вогневі точки та спостережні пункти.

Російські війська намагаються створити буферну зону безпеки для свого угруповання в Авдіївці, тоді як лінія оборони України розтягнулася від Бердичі до Тоненького.

На захід від Авдіївки російські війська також намагаються сформувати буферну зону для свого угруповання, яке має розміститися в місті. Ця лінія пролягає через кілька сіл, де тривають бої. Початково планувалося, що перша лінія проходитиме через Степове, Ласточкине та Сєверне, але вони швидко потрапили під контроль окупантів, як розповідає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

Спікер оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій зазначив, що ситуацію вдається стабілізувати. За його словами, просування противника було зупинено в селах, оскільки окупанти увійшли та частково контролюють Бердичі та Тоненьке. За висновками аналітиків DeepState, росіяни накопичують живу силу для можливого розвитку успіху.