У Кринках на Лівому березі Дніпра українські захисники фактично поховали 1-у штурмову роту РФ, через що росіяни вимагають у Путіна виводити їхні війська з Херсонщини.

Відповідне відео з’явилося у мережі.

1-у штурмову роту під Кринками — вчора всіх поховали. Наші можуть бути наступні. У хлопців немає забезпечення, комбат нічим не допомагає. Немає підтримки, ні вогневої, ніякої. води, без усього», — ниє на зверненні до Президента РФ росіянка.

Вона, як і інші родичі російських окупантів та безпосередньо самі загарбники наполягають на виведенні своїх сил з даного регіону, адже армія РФ там несе величезні втрати і при цьому не здобуває жодних результатів.

Тим часом військовий експерт Костянтин Машовець зазначає, що на Придніпровському напрямку, очевидно, генерал Теплинський, після ряду останніх невдалих спроб ліквідувати український плацдарм в районі с.Кринки, проводить перегрупування сил й засобів 104-ї десантно-штурмової дивізії.

«Зокрема, другий десантно-штурмовий батальйон (дшб) 337-го десантно-штурмового полку був переміщений в район с.Кринки, а замість нього у склад бойової групи (БГ)»Енергодар», зі складу резерва УВ «Днепр», введені підроздіди 345-го дшп цієї дивізії. Загалом, протягом крайніх 3-х тижнів, в районі с.Кринки противник (підрозділи 328-го та 337-го дшп 104-ї дшд, 26-й мотострілецький полк\мсп 70-ї мотострілецької дивізії\мсд та 810-а окремої бригади морської піхоти\обр МП) втратили не меньше 80-и одиниць броньованої та спеціальної техніки, включаючи танки, БТР, БМП, бронеавтомобілі, принаймні, 3 комплексу радіоелектронної боротьби та радіотехнічної розвідки.», — пише Машовець.

У своїх розвідзведеннях сам противник відзначає дуже вдале використання передовими підрозділами ЗСУ на плацдармі мобільних бойових обслуг ПТРК та груп із іншими протитанковими засобами, а також прихованого встановлення українськими підрозділами на основних шляхах висування та атак противника мінно-вибухових загороджень (МВЗ).

Окрім цього, дуже важливу роль в утриманні плацдарму передовими українськими підрозділами відіграє ефективна вогнева підтримка їх дій з правого берега р.Дніпро. Противник відзначає дуже короткий цикл по часу в алгоритмі дій українських підрозділів «виявлення — запит- вогнева реакція», — підсумовує військовий аналітик.

Водночас екс-командир роти батальйону Айдар Євген Дикий заявив, що успіхи наступу вимірюються не на карті, а втратами ворогів.

«У тилу часто погано розуміють, що наступ міряється не успіхами на карті. Скажу очевидну річ. Війна — це насамперед вбивство одне одного. Війна — це насамперед не просунутись на територіях, це про вбити своїх ворогів і не загинути самому», — пояснив Дикий в інтерв’ю українському радіо.

За його словами, за час наступальної кампанії кількість знищених окупантів була щонайменше вдвічі-втричі більшою, ніж втрати ЗСУ. Крім того, наші захисники знищили у три-п’ять разів більше техніки, ніж втратили самі.

Дикий уточнив, що це дані незалежних спостерігачів, «які фіксують достовірне, гарантоване фото-відеопідтвердження».

«Результати нашого наступу насправді дуже значні. І з того, що в нас під кінець року вилізли серйозні проблеми і ми нарешті почали їх озвучувати, з цього не випливає, що в наших ворогів усе в шоколаді. Там теж дуже великі проблеми», — наголосив він.

Ветеран зауважив, що проблеми в обох армій дуже схожі. Одна з них — це дефіцит особового складу.

«Обидві армії сильно виснажили одна одну. А якщо брати по техніці, то в них деякі проблеми вже наближаються до критичних. Кількість тієї техніки, яку клепає їхній оборонпром, і кількість тієї, яку ми знищуємо за такий же період, наприклад, за місяць, співвідношення дуже характерне. Плюс 70 танків доїжджає на фронт (20 нових і 50 розконсервованих зі складів), і від 10 до 150 за цей же час згорає. По арті співвідношення ще жорсткіше для них», — розповів Дикий.