Росія готується до нового наступу навесні. Про це заявив координатор Ради нацбезпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.
Водночас вище політичне й військове керівництво України каже, що Росія вже розпочала свій великий масований наступ у Луганській і Донецькій областях, про який попереджали кілька місяців. Але при цьому ГУР Міноборони запевняє, що для масштабних наступальних операцій ресурсів Росія не має.
Цікава стаття про можливі сценарії російського наступу вийшла у The New York Times.
По-перше, автори зазначають, що наразі ворог зосередиться на захопленні Бахмута, Кремінної та Вугледара, де, “українські позиції знаходяться лише за кілька миль від єдиного залізничного сполучення з Кримом”.
По-друге, спробувати захопити всю Донецьку та Луганську область, використовуючи тактику “кліщів” Герасимова. Тобто, спроба взяти українські сили в котел.
По-третє, Росія може піти на відкриття другого фронту, зокрема в напрямку міста Суми та на Харківщині з території Росії.
Проте, як зазначають автори статті, і це не є якимось секретом, головна зброя зараз – це час. Вирішальним буде те, хто швидше, Україна чи Росія, сформують ударний кулак для рішучого контрнаступу. Путін уважно стежить за термінами постачання Україні західної зброї. Тим паче, у Кремлі дуже добре обізнані про те, що у Сил оборони України майже закінчилися боєприпаси через високу інтенсивність боїв. Про це зокрема офіційно сказав заступник голови ОПУ Ігор Жовква.
До того ж, із наближенням 21 лютого, коли Путін буде звертатися до Федеральних зборів, а також 22 лютого, коли він візьме участь у концерті-мітингу на Лужніках, Кремлю треба демонструвати росіянам якісь здобутки у війні проти України. Звичайно, можна й надалі себе порівнювати з Петром I, хизуватися взяттям Азовського моря. Але це не “Київ за три дні”.
Про те, чого очікувати від Путіна та Кремля, на яких ділянках фронту він може наступати, та чому він досі не оголосив ще одну хвилю тотальної мобілізації в Росії, ТСН.ua запитав у посла США при ОБСЄ Майка Карпентера.
“Це дуже хороші запитання. Справа в тому, що у мене немає кришталевої кулі. Тому я не можу передбачити для вас, що Путін робитиме на полі бою. Але я знаю, що він стикається з нестійкою ситуацією в Україні. Його сили гинуть сотнями. Останнім часом тактика з боку російських військ полягала в тому, щоб кидати сотні засуджених (переважно рекрутованих ув’язнених у ПВК Вагнера – ред.) на лінію фронту як своєрідне гарматне м’ясо, щоб спробувати досягти поступового просування на цій лінії фронту. Як наслідок, я припускаю, що Кремль вважає це населення витратним матеріалом, інакше я не знаю, навіщо б вони це робили. Але це спрацювало – це не дає їм реальної значної переваги на полі бою”, – вважає дипломат.
Майкл Карпентер нагадує про те, що вже багато разів говорив: Україна виграє цю боротьбу, тому що українцям зрозуміло, і з кожним тижнем все більше і більше зрозуміло решті світу, що це боротьба за свободу, за базову волю.
“Відверто кажучи, це боротьба добра і зла. Коли дивишся на те, що російські сили роблять з українськими дітьми, це просто жах. І тому я думаю, що мотивація та воля до боротьби на українському боці зараз набагато сильніші і залишатимуться набагато сильнішими, ніж на боці Росії, де, як я вже згадував, є сотні, якщо не тисячі засуджених, яких мають звільнили з російських в’язниць, щоб потім вони могли піти служити на фронт, а за ними – деморалізована й погано керована армія”, – вважає Карпентер.
Звичайно, за його словами, Росія з самого початку цієї війни мала перевагу в особовому складі, у кількості військ, а також у кількості артилерійських систем і танків. Ось чому зараз так важливо, щоб наші західні союзники та партнери дійсно згуртувалися навколо України та надали їй необхідну військову техніку та зброю, щоб мати змогу рішуче перемогти російські сили на полі бою.
“І хороша новина полягає в тому, що той імпульс, який ми спостерігали останніми тижнями, особливо після оголошення про розгортання танків на лінії фронту, здається, зберігається. Тому я знаю, що міністр (оборони США Ллойд – ред.) Остін, держсекретар Блінкен та інші постійно спілкуються зі своїми колегами, намагаючись зберігати цю підтримку України. Але дивіться, Україна врешті-решт переможе. Сумнівів немає. І Путін – ви запитали про Путіна. Я не знаю, що він збирається робити далі, але я переконаний, що первісні цілі Росії, які полягають у знищенні українського суверенітету та стерті української ідентичності, щоб вони могли включити ці землі до Росії, залишаються головною метою і для Путіна, і для його оточення в Кремлі. І тому ми маємо об’єднатися проти цього”, – підсумував Майкл Карпентер.