5 березня президент Володимир Зеленський підписав закон, що “вдосконалює” корпоративне управління державними юридичними особами. Цей крок є частиною “пакету” законів, необхідних для отримання фінансової допомоги від Світового банку на $1,4 мільярди. Корпоративна реформа, яка тривала 9 років, була вирішена за лічені тижні – це стимулює.
Україна має різні точки зору на цей закон. З одного боку, державне управління майном залишається практично незмінним протягом тривалого часу після розпаду СРСР. З іншого боку, спроби вдосконалення здійснювалися раніше, але українська політика державної власності залишається між “совком” та західними корпоративними підходами.
Ці спроби не приносять переваг, але виявляють недоліки кожної системи. Приватизація також не завжди виправляє ситуацію, адже часто вона призводить до продажу землі під підприємствами, що може призвести до ліквідації стратегічних галузей.
Експерти стверджують, що до повномасштабного вторгнення в Україні існувало понад 3000 державних компаній, які становили 10% виробництва у країні та забезпечували роботу 16% всіх офіційно працевлаштованих українців. Проте з погляду бізнесу результати не вражали.
“Більшість підприємств — не продуктивні. Для порівняння — середньорічний прибуток від власного капіталу приватних і державних підприємств у 2021 році складав 8 і 0,3 відсотків відповідно. Лише 14 відсотків держпідприємств отримують прибутки,” – стверджує Денис Шемякін, директор Команди підтримки реформ Мінекономіки.
Корпоративна реформа має за мету зробити державні компанії такими ж ефективними, як і підприємства у приватному секторі. На Заході наглядова рада вважається ключовим інструментом для покращення роботи державних підприємств. Проте в Україні практично відсутні позитивні приклади їх діяльності.