Хто з олігархів може зацікавитися Разумковим як політичної інвестицією? Про це “ДС” поговорила з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
Ймовірність того, що глава парламенту втримається в кріслі залежить від того, наскільки вистачить волі команді Зеленського, тому що вони поки нагадують ентузіастів, які хочуть чогось досягти, але не завжди знають, як це зробити. Тому тут є певні проблеми. Думаю, що рішення щодо відставки є, але втілити його в життя буде не зовсім просто. Тому що є певна процедура, спочатку відсторонення, потім він повинен відзвітувати – є певні аспекти, які не дозволяють це зробити за принципом політичної катапульти.
Але є проблема ще і в іншому, що Разумков, враховуючи його досвід попередньої діяльності, – один з найдосвідченіших членів партії “Слуга народу”. Якщо Банковій вдалося продавити законопроект про олігархів, це зовсім не означає, що таким же успішним буде голосування по Разумкову.
Насправді, з посади спікера тільки Леонід Кравчук став президентом. За наступні майже 30 років ніхто такого успіху більше не мав. Разумкову треба домогтися, щоб він потрапляв у всі рейтинги популярності. В останньому дослідженні КМІС, наприклад, Кіра Рудик є, а Разумкова немає, що дуже дивно.
Крім того, йому напевно доведеться робити більш різкі заяви. Згадаймо досвід Арсенія Яценюка, який при завершенні каденції на посаді спікера йшов на президентські вибори і діяв саме так.
Разумкову в цій ситуації треба якомога активніше себе проявляти, також потрібні дієві союзники. Хтось уже говорить в даному контексті про Кличко або про Авакова тощо. Це, насправді, непросто, тому що командна гра не відноситься до переваг українського політикуму.
Думаю, що у нього не буде проблем зі спонсорами, скоріше з нестачею публічних фігур в команді. Разумков сам по собі людина правильна, його навіть жартома називали “регіональним комсомольцем”.
Тому поки спікеру було б добре до своєї поведінки додати трохи політичної хуліганськості. Це для нього складно, тому треба більше розширювати коло своїх контактів і показувати, хто ще з ним може піти не тільки на президентські, а й на парламентські вибори. Ми розуміємо, що він вже не буде балотуватися від “Слуги народу”. Подивимося, для кого він може стати локомотивом з його високим рівнем довіри, тому що чимало політиків просто “згоріли”, маючи високий рівень довіри і багато іншого, але не зумівши використовувати свій потенціал. Політичний аванс можна придбати тільки за рахунок активних дій. Думаю, що поїздки Разумкова як голови Верховної Ради України і в зону ООС – це теж елементи пошуку себе і своїх людей.
Після відставки він, швидше за все, буде позафракційним, навряд чи увійде в якусь фракцію або групу, тому що це йому ні до чого. Він може увійти тільки в свою депутатську групу.
У нашій країні Разумковим може зацікавитися будь-який фігурант майбутнього списку олігархів, з огляду на те, що він опирався цьому контраверсійному закону. За винятком хіба що Петра Порошенка, бо це занадто різні “політичні пісочниці”. А так можуть бути різні варіанти.
Швидше за все, він піде в нішу російськомовного електорату, йому там досить затишно, і, думаю, там він буде діяти досить активно.
Але, зауважте, він не робить якихось різких рухів, які відвернули б від нього патріотів. У нього було кілька реверансів в тему російської мови, але говорити, що він стовідсотковий “регіонал”, який не перевиховався, я б не став.
Певна політична аморфність може допомогти на виборах, але йому треба зберегти свої чесноти до старту кампанії і придбати стратегічних союзників і нових членів своєї команди.