Підопічні Володимира Шарана вирвали нічию в матчі Ліги Європи проти французького Сент-Етьєна.

До початку вирішального етапу групового раунду Ліги Європи колектив Володимира Шарана підійшов з оптимістичною кількістю набраних очок. По два пункти мали українська Олександрія і французький Сент-Етьєнн перед другим очним протистоянням, яке проходило на полі вже звичного для клубу з Кіровоградської області на міжнародній арені в цьому сезоні львівського стадіону “Арена Львів”.

Два, які передували, звітному поєдинку “оленям” вдалося завершити з однаковим рахунком – 1: 1, що допомогло українській команді просунутися в напрямку третього рядка турнірної таблиці, обігнавши Сент-Етьєнн за рахунок м’яча, забитого на виїзді в очному протистоянні. Однак цей результат став лише малою частиною досягнень на гранично складному шляху Олександрії до підсумкової мети – постаратися нав’язати боротьбу за вихід з групи I в стадію плей-офф завсідникам останніх розіграшів єврокубків.

Але і суперник Олександрії був не проти зачепитися за продовження участі в розіграші Ліги Європи. Команда Клода Пюеля серйозно забуксувала у французькій Лізі 1 на старті сезону, так що цілком серйозно ризикує опинитися за бортом єврокубків в наступному році. Одне лише було очевидно кожному, хто спостерігав за цим поєдинком – переможець з великою часткою ймовірності залишить того, хто програв за межею виходу в плей-офф.

Гранично цікаво було спостерігати за командою Шарана в атаці на самому старті звітного поєдинку. Олександрія зуміла нав’язати своєму супернику швидкісний футбол, на який Сент-Етьєнн довго не міг знайти гідної відповіді у вигляді пресингу. Дійшло навіть до того, що перший серйозний воротарський сейв в матчі був здійснений саме Стефаном Руффо. Голкіперу французької команди довелося реагувати на удар Банади з підкруткою від входу в штрафну, а потім відверто рятувати свою команду від неминучого гола після пострілу все того ж півзахисника “оленів” з близької дистанції в ситуації практично один на один.

Що тут сказати – треба було забивати Олександрії тоді, коли були можливості, і тоді, можливо, ми б не стали свідками неприємного для господарів поля на табло станом на момент свистка арбітра на перерву. Юрій Паньків відверто зазівався з моментом виходу з воріт, після чого не знайшов нічого кращого, крім як збити з ніг  Хазрі, який набрав пристойний хід. Потерпілий гравець “зелених” підійшов до виконання футбольного покарання з усією відповідальністю, і спокійно покотив м’яч у правий нижній кут воріт Олександрії.

Момент з дальнім ударом Берич, після якого м’яч пройшов в лічених сантиметрах від правого верхнього кута воріт Паньківа і гольовий постріл зі штрафного від Гліба Гупала розділяла майже половина ігрового часу поєдинку, яку команди провели в запеклій боротьбі за м’яч на кожному з доступних фрагментів поля. Шкода, що стандарт від захисника Олександрії не був записаний як взяття воріт через офсайд у Євгена Банади, в спину якого і припав удар партнера по команді, і лише після цього м’яч відправився в сітку.

Доречним цей гол міг бути ще і з тієї причини, що підопічні Шарана відразу ж проспали контрвипад на свої ворота. Буанга якісно розпорядився м’ячем у чужих володінь, видавши дивовижний по точності пас на хід Камара, який відразу ж перевів цю передачу в сітку ударом з носка.

Отримавши другий м’яч, господарі істотно розлютилися і на себе, і на опонента, в результаті чого атаки Олександрії почали набирати дійсно загрозливий темп. Гол був неминучий, а точний удар Дениса Безбородько від лицьової межі зумів скоротити відставання на табло. І щоб українському глядачеві не довелося сумувати за підсумком третього поєдинку єврокубків за участю нашої команди на цього тижня, Максим Задерака на першій компенсованій хвилині скористався грубою помилкою Руффо при грі на верховому м’ячі в районі одинадцятиметрової позначки. Удар гравця, який вийшов на заміну на 78-й хвилині зустрічі, по навісний траєкторії за комір досвідченому варту воріт став ефектним завершенням чергової захоплюючої пригоди команди Шарана на європейських полях.