Фігуранти скандалу довкола брата голови Офісу президента Дениса Єрмака — Сергій Шумський та Дмитро Штанько — пояснили свій конфлікт з Єрмаком тим, що він відмовлявся повернути гроші, які брав за сприяння у призначеннях на посади.
Про це вони розповіли в інтервʼю «Бабелю».
Штанько розповів, що перші конфлікти почали виникати у вересні 2019 року. «До мене почали звертатися люди, мовляв, гроші заплатили, а нічого не рухається», — пояснив він. Тоді Шумський запропонував Єрмаку створити громадську організацію і вести свою діяльність через неї.
«Відкриваємо в перших числах жовтня. Проводимо установчі збори. Голова — Денис Єрмак. Обрали. І тут він починає зникати з радарів, ігнорує дзвінки. Зустрічі раз на тиждень у кращому разі. Кажу: «Денисе, що відбувається?» Пояснює, що дуже зайнятий. Каже: «Треба почекати до лютого 2020 року. Ось Андрій Єрмак, обійме топпосаду». Був ще жовтень-листопад 2019 року. Нехай люди чекають. Але дехто не захотів чекати. Почали обурюватися. Просили повернути гроші. І тоді він нам заявив: «Які гроші? Я у вас нічого не брав», — розповів Шумський.
Пізніше, за словами Шумського, Єрмак порадив йому «відійти від Штанька». «Мовляв, ми нічого не брали, нехай Діма сам розбирається, нехай його порвуть», — пояснив він. При цьому, як стверджує Шумський, Єрмак перелічив людей, у яких взяв 15 «вірчих грамот» — внесків, по $15 тисяч кожний.
Тоді ж між Штаньком, Шумським та Єрмаком відбулася зустріч, на якій вони просили брата голови ОП повернути гроші. «Денис дуже не хотів зустрічатися. А на зустрічі заявив:
«Хто ви такі і чому ви на мене наїхали?» Кажу: «Денисе, гроші бралися?» Відповідає: «Я взагалі нічого не знаю. Розбирайтеся самі. У мене брат біля президента, вам усім жопа», — розповів Шумський.
Нагадаємо, що раніше Фігуранти «плівок Лероса» розповіли, що кандидати на державні посади мали сплачувати до 900 тисяч гривень нібито за експертизу їхніх проєктів у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). Ця експертиза була необхідна для подальшої участі у конкурсах.
Шумський пояснив, що кандидати на державні посади представляли їм власні проєкти, які вони б хотіли реалізовувати після призначення. Життєздатність такого проєкту мав підтвердити НІСД.
«Це був так званий «вхідний квиток». Людям, які давали гроші, як ми вважали, на експертизу та представницькі витрати, Денис казав, що вони прийняті в команду», — сказав Штанько.