Щойно! Держбюджет-2022: куди підуть гроші. Карти розкрито – депутати відповідатимуть!

Головний кошторис країни передбачає у 2022 році доходи у 1 267,4 млрд грн, видатки – 1 465,7 млрд грн, зростання ВВП – 3,8 %, а інфляцію – 6,2%. Також середньомісячна зарплата планується на рівні 15 258 грн, а курс гривні до долара – 28,6.

Загалом половина всіх видатків бюджету планується на охорону здоров’я, соцзахист та освіту. На виконання указу президента закладається зростання зарплат лікарів до 20 тис., а середнього медперсоналу – до 13,5 тис. грн. Також підвищать мінімальну зарплату та виплати ветеранам, зарплати учителям. Збільшаться стипендії, індексуватимуться пенсії, а видатки на оборону зростуть з 5,93% ВВП до рекордних 5,95% ВВП.

Як наголосив голова партії “Слуга народу” та перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко, проект Держбюджету відображає пріоритети команди президента Володимира Зеленського.

“Це – соціальне забезпечення, освіта та здоров’я людини. Це – якісна інфраструктура, розвиток економіки. Підтримка підприємництва, сильна армія, діджиталізація”, – зазначив він.

Голова парламентського підкомітету з питань видатків держбюджету Леся Забуранна наголосила, що головний фінансовий документ країни на 2022-й є унікальним для нашої держави. Його формували в межах ухваленої в липні бюджетної декларації. А тому держава вперше перейшла від короткострокового планування до середньострокового.

“Ми спостерігаємо у наявному проєкті багато позитивних і важливих тенденцій. Зокрема, зниження дефіциту бюджету. Ми бачимо підвищення доходу завдяки детінізації економіки. Це стало можливим внаслідок ухвалених нами законодавчих ініціатив”, – сказала вона.

За словами Лесі Забуранної, у тексті передбачаються рекордні видатки на медицину – 197 млрд грн.

“Так, вони ще не сягають 5% ВВП, але ці видатки є найвищими. І відповідно, держава дбає про здоров’я кожного українця”, – розповіла голова підкомітету.

Водночас очільник податкового парламентського комітету Данило Гетманцев наголосив, що Держбюджет-2022 є бюджетом виходу з кризи. Також він передбачає значне підвищення доходу за рахунок детінізації і збільшення ВВП.

Також Данило Гетманцев зазначив, що народні депутати наполягатимуть на збільшенні дохідної частини держбюджету, перегляду макропрогнозу, а також на деяких соціальних програмах.

“Я подав поправку щодо збільшення виплат при народженні дітей. Відповідний законопроект № 5585-1 рекомендований комітетом до ухвалення Верховною радою. Він пропонує збільшити допомогу на загальну суму 50 тис. грн при народженні першої дитини, другої – 100 тис. грн, третьої – 150 тис. грн. Також ми наполягаємо на збільшенні видатків щодо стимулювання розвитку промисловості та експорту”, – підсумував очільник фінансового комітету.

При цьому, міністр фінансів Сергій Марченко запевнив у збалансованості та реалістичності бюджету на 2022 рік.

“В проекті передбачені достатньо коштів для фінансування всіх пріоритетних потреб держави”, – повідомив міністр.

При підготовці бюджету-2022 до першого читання бюджетний комітет розглянув понад 3 тис. пропозиції від народних депутатів та комітетів. Але частина з них, наголошують у комітеті, – незбалансовані та нереалістичні. Вони передбачають понад 80 трлн грн додаткових видатків.

“Комітет планує доручити уряду до другого читання опрацювати підвищення державних соціальних стандартів – прожитковий мінімум та мінімальну зарплату – виходячи з фінансових можливостей держави”, – заявив голова бюджетного комітету Юрій Арістов.

Він додав, що джерелом покриття додаткових видатків має стати ще й збільшення доходів від ПДВ з ввезених товарів.

Наразі вже почалася підготовка Держбюджету-2022 до другого читання. Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук прогнозував остаточне ухвалення головного фінансового документу держави до 20 листопада.

Водночас заступник голови бюджетного комітету Володимир Гевко висловив впевненість: при підготовці до другого читання народні депутати спільно допрацюють та поліпшать фінансовий документ.

“Ми зробимо його ще кращим. Зробимо його ще більш орієнтованим на людину, на подолання викликів, перед якими ми стоїмо сьогодні. І – ще більш орієнтованим на розвиток нашої держави”, – сказав він.