Кінбурнська коса наразі більше знаходиться під контролем окупантів. Щодо херсонських островів, то постійного контролю однієї зі сторін над ними немає.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Євгена Єріна в ефірі телемарафону.

“На даний час, в принципі це стосується не тільки Потьомкінського острова, це стосується всієї групи островів на цьому напрямку. Постійного контролю над цими островами немає, проте вогневий контроль за ситуацією на цих островах з боку Сил оборони триває. Кінбурнську косу більше контролює противник”, – розповів Єрін.

За його словами, завдяки вогневому контролю українських бійців, противник не може на Кінбурнській косі зосереджувати велику кількість військ.

“Тому казати про якийсь певний контроль з боку окупантів можна, але сказати, що це якийсь великий контроль – ні”, – зазначив Єрін.

Він пояснив, звільнення і островів, і Кінбурнської коси можливо лише під час загального звільнення нашої території.

“Окреме звільнення коси недоцільне, тому що там відкрита місцевість і вогневе ураження з боку противника може завдати більшої шкоди, ніж ми отримаємо переваги під час звільнення цієї території”, – підсумував Єрін.

Також, як зауважує координатор групи “Інформаційний спротив” Констянтин Машовець, Починаючи з 4 січня противник почав активне перегрупування своїх підрозділів зі складу резерву 58-ї ЗВА в район Михайлівки Запорізької області та у напрямку Токмака. Зокрема, відзначається переміщення принаймні одного ПДБ 11-ї ОДШБР на напрямку Радивонівка – Веселе.

А також фіксується поява в районі Михайлівки і Токмаку додаткових підрозділів 37-ї МСБР та 5-ї ТБР, які явно висунулись з району перед Кримськими перешийками.

Загальний обсяг сил та засобів зі складу армійського резерву 58-ї ЗВА, який почав висування у загальному напрямку на Василівку та Токмак, оцінюється нашою групою у щонайменше 4 – 5 БТГр.
У зв’язку з цим, постає цілком закономірне питання – для чого?

Завдання мінімум та максимум для росіян
Після достатньо жвавої дискусії між нашими координаторами, ми дійшли до загального висновку – найімовірнішим варіантом є чергова спроба командування противника “взяти” Оріхів. Хоча, звісно, цілком можливо допустити, що так ворог просто прагне посилити оборону на напрямку Василівки та Токмаку.

Але, знаючи звички та приблизний образ мислення російських командирів та начальників, все ж-таки найбільш вірогідним нам видається вибір ними саме “активного способу вирішення проблеми”.

До цього їх підштовхує 2 важливих фактори:

  • необхідність відсунути вогневі позиції далекобійних українських засобів ураження, які здатні “пробивати” сухопутний коридор між Донбасом та Кримом (особливо на ділянці Бердянськ – Мелітополь). Це – завдання-максимум;
  • прагнення “снять угрозу прорыва националистических банд в Мелитополь”, принаймні на найближчий час. Це – завдання-мінімум.

Як повідомлялось раніше, ні Збройні Сили України, ні російські окупанти повноцінно не контролює Кінбурнську косу і острови на Дніпрі в Херсонській області. Саме на цих територіях проходить лінія фронту на півдні держави.

Такою інформацією поділилася голова Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону. Вона заявила: “Ситуація досить складна. Знову ж таки, і погода не сприяє такому легкому завершенню і короткочасності цієї операції. Також це пов’язано з Кінбурнськой косою. Бо продовжується там присутність ворога, тривають атаки на протилежний берег. Також з островами ще триває бойова робота і контролю абсолютного не має жодна зі сторін”.

Гуменюк додала, що саме на островах Херсонщини та Кінбурнській косі проходить лінія розмежування, де тривають бої. Критичних змін на Південному фронті поки немає. ЗСУ зосереджені на знищенні бойових потужностей ворога ударами по тилах. За словами Гуменюк, на всьому лівому березі Дніпра ведеться робота з ліквідації окупантів.