За бажанням всіх країн-підписантів Мінських угод внести корективи в цей документ, вони могли б це зробити з метою рушити далі. Про це міністр закордонних справ України Вадим Пристайко сказав в інтерв’ю.

“Якщо чотири лідери знову б зібралися і сказали: це реально не працює, то вони можуть поміняти Мінськ коли завгодно”, – сказав Пристайко.

Це, на його переконання, могло б допомогти розблокувати деякі принципові речі. Угоди – це продукт роботи делегацій, а не догма.

Серед проблемних питань він назвав пункт про кордон, формулювання про передачу якого під контроль України є не зовсім зрозумілим. Київ намагається досягти з Москвою порозуміння, адже “якщо серйозно говорити про вибори, доведеться адаптувати пункт про кордон”.

“Напевно, така амбівалентність і незрозумілість вигідна комусь, хто не хоче уточнення окремих пунктів”, – зауважив дипломат.

Що стосується проблеми, чи вносити до Мінського пакета проблему окупованого Криму, глава українського МЗС зазначив: “якщо бути прагматичним, то питання Сходу треба вирішити тими механізмами, які спеціально сфокусовані на Сході, Кримські проблеми — іншими механізмами”, адже поєднання них ускладнює і без того вкрай складні переговори в Мінську.

При цьому, за його словами, Україна береться за будь-які можливості для порушення цієї теми.

Він також зазначив, що зустріч “Нормандської четвірки” 9 грудня о Парижі проходило за таким же принципом, як і в лютому 2015 го в Мінську. Однак через майже чотири роки Москва не очікувала зіткнутися з такою жорсткою позицією Києва та її очікування на крайніх переговорах не виправдалися.

Він нагадав, що перед “нормандської зустріччю” в Парижі радники в загальних рисах опрацювали документ і передали його лідерам країн, щоб вони потім його могли доповнити своїми рішеннями. Так було і в лютому 2015 року в Мінську.

“Іноді зустрічі закінчуються дуже просто: приїхали, потиснули руку, сказали, що все, в принципі, нормально. Іноді, як в цей раз, відбулася 7-годинна розмова, в якій хтось хотів залишити так, як є, хтось, як наш лідер, хотів розширити рамки домовленостей. Але, очевидно, російська сторона не була абсолютно щаслива від тієї роботи, яку запропонував Зеленський.

Те, що ми обговорювали 16 годин в Мінську в 2015 році – це був такий же процес: за 4 дні до саміту спочатку в Німеччині, а потім в Мінську ми працювали, фактично, та сама переговорна група, я був з колегами. Але потім 16 годин покращували і посилювали той документ, про який вдалося домовитися нам. Те, що зараз (в Парижі) вдвічі менше пішло часу, це вже дійсно великий прогрес”, – сказав Пристайко.

За його словами, очікування росіян щодо останніх “нормандських переговорів” не справдилося – вони зіткнулися з жорсткою позицією Києва і не домоглися ніяких поступок.

“Вони зіткнулися зі зрілою, твердою позицією, що і призвело до необхідності багатьох годин переговорів, складного обговорення по пунктах усіх питань. Думаю, у них було очікування, що буде набагато простіше. І воно не виправдалося, так як позиція була досить чітка, досить тверда і вимоглива”, – підкреслив міністр.