В Офісі президента вважають, що антиросійські санкції не працюватимуть.

Олексій Арестович не вірить у позитивний результат антиросійських санкцій.

Радник голови Офісу президента України навів приклад Ірану, який перебуває з 1979 року під більш серйозними обмеженнями.

«У Ірану досі власна військова промисловість, космічна та ядерна програма. А найголовніше, він веде три регіональні війни, в Ємені, в Іраку та Сирії, завдаючи величезної кількості неприємностей таким гігантам як Коаліція арабських держав, Ізраїль, США та Британія. Росія — чай ​​не Іран, більше буде, серйознішим», — зазначив він, додавши, що потрібно «набити морду» Росії на полі бою.

Додамо, що Олексій Арестович переконаний, що краще вже отримати важке озброєння, ніж кандидатство в ЄС. Радник глави ОП пояснив, що зброя може допомогти швидше завершити війну.

Відповідну інформацію радник Андрія Єрмака озвучив ввечері 13 червня. Про це він повідомив на 110 день повномасштабної війни, яку Росія почала проти України.

«Між нами кажучи, краще б вони замість кандидатства України в ЄС дали б зброю. Ми б самі розібрались з кандидатством та всім решта», – заявив Олексій Арестович.

Радник Андрія Єрмака також додав, що кандидатство, звісно, не буде зайвим. Проте пригадав, що Туреччина є кандидатом на вступ в Євросоюз, проте досі не є членом.

“Війну зупинило б членство в ЄС. Туреччина скільки у нас сидить кандидатом?.. (країна має статус кандидата для вступу в ЄС з 1999 року – 24 канал) Ми можемо стати таким другим особливим випадком. Як заявляють окремі політики, може знадобитися десятки років для вступу до ЄС”, – сказав Арестович.

Також радник глави Офісу Президента пояснив, що це – “цирк на дроті”.

Зазначимо, що Радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович сказав, що у Заходу ми просимо менше озброєння, ніж нам потрібно для ефективної роботи.

«Ми завжди просимо мінімум зброї. Це – велика континентальна війна. І якщо росіяни виставили 1200 одиниць зброї 152-мм калібру, то нам потрібно хоча б 500, щоб протистояти. А поки все 1 до 10. І це не бажання розділити НАТО, нажитись чужим коштом. Це – звичайна військова необхідність», – каже Арестович.