Вже десятий місяць триває повномасштабна війна з російськими окупантами, їхні агресивні плани провалюються один за одним. Окупаційне командування сподівається, що обставини змусять ЗСУ взяти оперативну паузу, за яку росіяни зможуть накопичити військовий потенціал.

Про це розповів оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в ефірі “Апостроф TV”.

“Окупаційне командування живе надією, що деякі обставини змусять ЗСУ взяти оперативну паузу, під час якої росіяни зможуть накопичити якийсь військовий потенціал – продовжити мобілізацію, підготувати і більш-менш “мобіків” і частково вирішити питання з технічним забезпеченням (особливо танками), щоб почати 2023 році масштабний наступ”, – зазначив він.

Однак, за словами експерта, навіть якщо теоретично уявити таку паузу, то і ЗСУ зможуть підготуватися.

“Росіяни тут нічого взагалі не виграють, а лише тішать себе безглуздими ілюзіями. Вони у своїх мріях повторюють помилки Третього рейху, який в останні місяці війни розраховував на якусь диво-зброю, здатну перевернути хід протистояння”, – провів паралель Коваленко.

Він додав, що коли президент РФ Володимир Путін заявляв про “перевиконання плану” щодо мобілізації, то було мобілізовано не 300 тисяч, а близько 230 тисяч. Десятки тисяч із них уже загинули чи отримали серйозні поранення. Показники втрат окупантів перевищили показники березня, коли інтенсивність була надто високою. “Мобіки” гинуть, оскільки не навчені як діяти навіть під мінометним вогнем, не кажучи вже про складніші ситуації.

“З “мобіків” намагаються формувати БТГ, але армія РФ фізично не може забезпечити їх технікою (танки, БМП, РСЗВ) відповідно до нормативної чисельності. Тому їх відправляють у форматі батальйонів – піхотної маси, яка в сучасній війні нічого не здатна зробити” , – резюмував експерт.

Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич ВИСЛОВИВСЯ Коментарям так:

“Те, що в РФ заявили про нібито зупинку мобілізації – не означає, що так і є. Вони її просто припинили на час осіннього призову. Це пов’язано насамперед із необхідністю наявності відповідної військової інфраструктури”.

Ігор Тишкевич пропонує провести прості математичні підрахунки. Припустимо, в першу хвилю призвали 300 тисяч (хоч є дані, що більше). А станом початку цього року кількість російських військовослужбовців становила 1,1 млн.

Сезонний призов (весна/осінь) – щонайменше 200 тисяч. А цієї осені, виходить, закликали і традиційні 200 тисяч і 300 тисяч так званих “чмобиків” (від “часткова мобілізація). Тобто одразу – півмільйона при тому, що раніше армія була близько мільйона.

“Різке збільшення. А чи є для цього достатньо казарм, полігонів, обмундирування, озброєння тощо? Тож цілком логічно, що на період осіннього призову мобілізацію було припинено. Потрібно ж набирати ще й терміновиків”, – пояснює експерт.

Однак завдання, які ставило керівництво РФ, зважившись на мобілізацію, не вирішено. Україна продовжує ефективно оборонятися, проводить наступальні та контрнаступальні дії.

“Зважаючи на те, як діє вище військово-політичне керівництво Росії, воно бере приклад з російських генералів часу Першої світової війни та радянських маршалів часів Другої світової. А саме, використовує логіку ставлення до солдата, яка була описана крилатою фразою — “баби ще народжують”.