Зараз ЗСУ роблять все можливе, щоб протистояти можливому наступу на Північ України та столиці.

Українські захисники активно готуються до нового наступу ворога з білоруського напрямку. Укріплюються не лише біля Києва, а й на всіх необхідних напрямках.

Про це під час брифінгу розповів заступник начальника головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов.

Українські воїни будують оборонні позиції не лише в межах Києва, а й там, де є високий ризик загрози нового вторгнення.

Оборонні позиції створюються в тих містах, звідки ми відчуваємо намагання противника дещо погіршити ситуацію,
– сказав він.

На фоні спільного розгортання військ Росії та Білорусі зростає загроза для України. Зокрема, у Генштабі ЗСУ пояснили, що Москва перекидає в Білорусь своїх мобілізованих.

Наразі наші бійці не фіксують ознак формування наступальних угруповань ворога.

Олексій Громов пояснив, що для ударного угруповання необхідно провести підготовку військовослужбовців.

Протягом найближчих тижнів це не очікується. Ми вважаємо, це може бути не раніше ніж через 2 – 3 місяці,
– зауважив Громов.

За даними заступника начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексія Громова, Росія в Білорусь перекидає в основному мобілізованих. Найімовірніше, вони без досвіду, без навчання та не дуже хочуть воювати.

Олексій Громов пояснив, що є інформація про те, що:

Росія перекидає в Білорусь здебільшого підрозділи першої танкової армії та другої мотострілецької дивізії;

вони розміщуються на основних військових полігонах Білорусі;

у жовтні країна-окупант вже перемістила орієнтовно 1,5 тисячі залізничних платформ з озброєнням і військовою технікою;

а також – до 200 пасажирських вагонів та понад 100 вантажних вагонів з військовим майном.

Такими вчинками Білорусі Кремль хоче відвернути увагу України, а також спонукати Київ відтягнути українські війська зі Сходу та Півдня на Північ держави.

Чи попередять українців про ймовірний наступ з Білорусі
Громов зауважив, що якщо вороги готуватимуть новий наступ з Білорусі, це не буде ні для кого таємницею. При цьому захисники намагатимуться зробити так, щоб його не було.

Ми будемо докладати зусиль, щоб випередити противника в намаганні ним захопити наші території. Це не означає, що ми будемо вести бойові дії на території республіки Білорусь, або на іншій території. Це насамперед стійкий захист своїх кордонів,
– наголосив Громов.

Прогноз аналітиків Інституту вивчення війни щодо участі Білорусі в повномасштабній війні не змінився навіть після заяв міністра оборони РБ Віктора Хреніна за підсумками щорічного засідання спільної колегії МО Росії та Білорусі.

Аналітики переконані, що Білорусь не приєднається до збройних дій, хоч офіційні особи РФ та РБ продовжують робити заяви про двостороннє оборонне співробітництво для підтримки давньої інформаційної легенди про те, що остання таки вступить у війну в Україні на боці Росії.

Так, Віктор Хренін заявив, що Росія і Білорусь провели засідання колегії міністерств оборони, щоб “зміцнити спільний військовий потенціал РФ та РБ для протидії військовим викликам і загрозам, що надходять від НАТО”.

Однак в ISW вважають, що Хренін, імовірно, волів лише виказати постійну лояльність Білорусі до Росії, а також продемонструвати країнам Заходу білорусько-російську військову єдність.

– Попри це, ми, як і раніше, вважаємо, що вступ Білорусі у війну є дуже малоймовірним через низку внутрішніх наслідків для РБ, – підсумовують в Інституті вивчення війни.

Експерти вважають, що Білорусь не долучатиметься до збройних дій, тому що це негативно позначиться на режимі самопроголошеного президента Олександра Лукашенка.

Не сприяє участі у війні й доволі обмежений білоруський військовий потенціал.