Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко повідомив, що останніми тижнями агресивна риторика Олександра Лукашенка вкотре привернула міжнародну увагу до Білорусі, а саме до загрози вторгнення з території РБ в одну із сусідніх країн ЄС і НАТО, а саме в країни Балтії. 

За його словами, НАТО цілком серйозно обговорює гіпотетичний прорив Сувальського коридору. Що ж, з’ясуймо, наскільки ця загроза є реальною і на що здатна армія РБ.

«Нині на території Білорусі тривають заходи, що мають підвищити боєздатність армії РБ: навчання, збори тощо. Крім того, з початку 2024 року було проведено навчання з територіальною обороною у Гомельській, Гродненській та Мінській областях. На перший погляд складається враження, що білоруська армія готується до реальних бойових дій. Але якщо врахувати той факт, що зі стану нескінченних навчань армія РБ не виходить з 2022 року, враження це починає здаватися таки помилковим», — написав Коваленко.

Після цього військово-політичний оглядач поінформував, що незважаючи на чергу навчань, підвищення боєздатності білоруської армії та формування під прикриттям подібних заходів ударних угруповань не спостерігається. Також слід врахувати, що з літа 2022 пульсувала інформація про намір Лукашенка збільшити чисельність армії з 48 до 80 тисяч осіб. А в лютому 2023 року він же заявив, що в разі війни Білорусь може її наростити аж до пів мільйона.

Але фактично з 2022 року чисельність білоруської армії у більшу сторону не змінилася: як були 48 тисяч, так і залишилися. При цьому сухопутних військ налічується близько 12 тисяч, а з цивільною обслугою – до 16,5 тис.

«Отже, незважаючи на постійні навчання, войовничі заяви Олександра Лукашенка та різні вкиди, насправді якісних та кількісних змін із білоруською армією весь цей час не відбувалося. І навіть навпаки. У 2022 році, коли в окупаційних військ РФ став виникати дефіцит боєприпасів і техніки, російське командування отримало доступ на білоруські склади та центри, звідки почали вивозити увесь вміст. Зі складів 1405, 1398, 1886 та 25, 43, 46-го арсеналів зберігання вивезено десятки тисяч тонн боєприпасів, артилерія САУ «Акація», 2С9 «Нона-С», гаубиці Д-20, Д-30, «Міста-Б» тощо. Тобто засіки армії РБ схудли – і значно», — зазначив він.

На думку Коваленка, якщо ми вимірюємо відстань по прямій, то Сувальський коридор складає приблизно 70 кілометрів від кордону Білорусі до Калінінградської області Росії. Проте в умовах реальних бойових дій ніхто не наступатиме просто по прямій лінії, і прориви будуть здійснюватися вздовж доріг, що може збільшити відстань до 100 кілометрів.

Враховуючи кількість сухопутних військ Білорусі, то такий прорив буде складно реалізувати. Треба також врахувати опір, який буде представлений, принаймні, Польщею та країнами Балтії, а потім і всім НАТО. Важливо пам’ятати, що «потім» діє через затримки, оскільки п’ята стаття колективної безпеки НАТО працює з певними бюрократичними затримками.

«Наприклад, в українських реаліях білоруські сухопутні війська були б повністю знищені (не розбиті, а саме знищені) за два тижні активних бойових дій. Багато в чому це одна з причин, чому Лукашенко ніколи не поткнеться до України. Він просто чудово розуміє на прикладі того, як у м’ясорубці перемелюються десятки російських батальйонів на місяць, що від його легіонів нічого не залишиться в стислі терміни. А там уже наступного дня і полк Калиновського буде в центрі Мінська, і масові протести… Страх залишитися без армії для Лукашенка набагато сильніший за страх перед Москвою. А тому потенціал армії РБ насамперед не загальновійськовий, а виключно охоронний – охороняти диктатуру Лукашенка від гніву його власного народу», — підсумував експерт.