Як розповів 24 Каналу генерал армії України, очільник Служби зовнішньої розвідки у 2005 – 2010 роках Микола Маломуж, всі спроби окупантів марні. Справа в тому, що намагаючись постійно атакувати Україну, російська армія вичерпує свої сили. При цьому Владімір Путін ставить конкретні, але нереалістичні завдання.
Про це 24 Каналу розповів генерал армії України, очільник Служби зовнішньої розвідки у 2005 – 2010 роках Микола Маломуж. За його словами, Путін не враховує, що в України є потужна система захисту, народний дух та професійні збройні сили.
Микола Маломуж зазначив, що кожного дня українські бійці знищують від 800 до 1100 осіб, а якщо враховувати поранених, то кількість втрат можна ще збільшувати.
Ми підрахували, що за 10 днів це 5 – 6 бригад практично зникають з поля бою, а це фактично професійні війська, яких в Росії надзвичайно мало,– зазначив Маломуж.
За словами генерала, Владімір Путін особисто дає завдання своїм військам щодо атак на Бахмут та приймає звіти вранці та ввечері щодо просування військ. Тільки для захоплення Бахмута Путін вже ставив 15 кінцевих термінів, починаючи з травня 2022.
Очільник Служби зовнішньої розвідки у 2005 – 2010 роках розповів, що Росія нездатна захопити Україну, але вона кидає все, що у неї є для цього: озброєння, техніку, боєприпаси.
Попри це українські бійці продовжують стримувати російську навалу та готуються до контрнаступу.
Виснажуючи їхні війська, ми робимо це по декількох секторах: Сватове-Кремінна, Бахмут, Авдіївка, Вугледар та Запорізька область. На цих напрямках ворог не може воювати, а тим більше вести наступальних операцій, а ми на своїй землі,– сказав генерал.
Маломуж переконаний, що ситуація у плануванні стратегічних наступальних операцій буде системно змінювати в найближчі місяці.
“Це вже буде наш час, я думаю, що квітень, травень, червень – це той період, коли дійсно буде змінюватись ситуація на фронті й ми матимемо перспективи звільнення Сходу та Півдня нашої держави”, – сказав генерал армії України.
А ось політичний експерт Богдан Мірошников розмірковує так:
“Вся російська істерика навколо того, що відбувається в Бахмуті і не тільки там, пов’язана з тим, що їм нема чого показувати. Успіхів немає. Перемог немає. Зі своїм “супернаступом” вони досі тупцюють у районі Бахмута, не зуміли (хоч явно дуже хотіли) знову захопити Куп’янськ та Ізюм”.
За словами експерта, можна рапортувати три-чотири рази на тиждень, що “Бахмутнаш”, суті це не змінює.
“Ні, не ваш. Український. Був, є і буде, навіть якщо на якийсь час ЗСУ доведеться звідти відійти, – наголошує Богдан Мірошников. – Але ми продовжуємо тримати місто-фортецю. Роздаючи ворогові “на горіхи”. Невипадково в РФ активізувалися прихована мобілізація”.
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко зазначає, що для країни-агресора Бахмут перетворився на своєрідну “червону ганчірку”, дратівливий чинник, політичну мету.
Путін неодноразово ставив дату, до якої його воєнщина має захопити це місто-фортецю. Але дедлайн раз у раз зміщується, кількість жертв у лавах загарбників зашкалює, а просування – мінімальне.
“Безумовно, ми теж зазнаємо втрат. Але ресурси противника “перемелюються” у значно більшій кількості. І це, як і нездатність продемонструвати результат, вже призводить до конфліктів між російським генералітетом і пригожинським ПВК “Вагнер”. Звідси – істерика і військова, і пропагандистська”, – наголошує Ігор Петренко.
Він зазначає, що українське керівництво не ведеться на інформаційно-психологічні операції (ІПСО) росіян, які через різні свої канали качають тему “оборона Бахмута – безглузда, там гине так багато українців, це все амбіції Києва”.
