Окупація Криму та неоголошена війна з Росією надали цілому ряду політиків і бізнесменів, наближених до "Сім'ї", унікальний шанс пристосуватися під нову політичну систему.
Наразі колишні "регіонали" йдуть у тінь, відмовляються від навмисної публічності і часто самі собою випадають з поля зору українців і ЗМІ. При цьому створюють чудові умови для тріумфу прихильників Януковича, які, вивчивши нехитрі правила співжиття з новою владою, починають гордо піднімати голову.
Все сказане можна віднести до народного депутата Володимира Мисика, чий бізнес переживає несподіваний період процвітання.
Свого часу за короткий проміжок часу Мисик зміг налагодити виробництво власних хлібобулочних виробів не тільки в рідній Харківській, а й в Сумській, Черкаській та Полтавській областях. І справа зовсім не в якості продукції та чесної конкуренції. Просто Мисик швидко зрозумів, як в умовах, коли формується олігархічна система, потрібно вести справи. Інтуїція привела бізнесмена в Партію регіонів, під прапорами якої він став спочатку депутатом міської ради, а потім і народним депутатом України.
Законотворчими потугами депутат Мисик себе ніколи не обтяжував. За два роки роботи в парламенті за ініціативою харківського хлібопекаря законодавча база України поповнилася аж трьома правками до законів. Зате встиг запам'ятатися іншим вчинком – подарунком Януковичу відомого золотого батона.
Але ці два роки Мисик був зайнятий куди більш важливими справами, а саме розширенням своєї хлібної імперії. Вже з літа 2012 року компанія "Кулиничі" Володимира Мисика істотно потіснила з київського ринку всім відомий "Київхліб".
Тоді, завдяки підтримці Миколи Азарова, руками київського голови міської адміністрації Олександра Попова, Мисик зміг за короткий проміжок часу штучно угробити цілий ряд хлібних заводів Київської області, залишивши без роботи тисячі людей. Зате в столиці практично на кожній зупинці з'явилися хлібні кіоски компанії "Кулиничі", до речі, з повним порушенням муніципальних норм.
Завдяки заступництву "Сім'ї" Мисик з провінційного бізнесмена перетворився на національного олігарха, статки якого тільки за офіційними даними обчислюється десятками мільйонів доларів.
Тепла дружба послужливого харків'янина зі своїми політичними патронами нерідко ставала надбанням громадськості. Так, у 2012 році на найбільшому щойно збудованому хлібозаводі Мисика в Васильківському районі червону стрічку перерізав особисто Янукович. Природно, ні земельні, ні адміністративні питання одного "Сім'ї" при реалізації цього проекту анітрохи не турбували.
Мисик, перебіг з фракції Регіонів у групу "Економічний розвиток", тим не менше, був зі своїм політичним "батьком" до останнього. У перших рядах голосував за криваві закони 16 січня і всіляко намагався виправдати застосування сили з боку влади. Тим не менше, після втечі Януковича в Ростов був змушений на час залягти на дно.
Пауза тривала недовго. Усвідомивши, що настав час вимагати повернути боржок, "Сім'я" почала питати з таких як Мисик – приголублених минулим режимом бізнесменів, які тепер повинні відпрацювати минулої лояльність.
При аналізі мотивів хлібного олігарха потрібно ще враховувати такий суб'єктивний фактор як амбіції. Мисик в Харкові весь час був в тіні тандему Кернеса і Добкіна, які уособлювали собою регіоналівськи еліту першої столиці України. Він теж там був, але далеко на другому плані, перебуваючи в конфронтації з вищезазначеним дуетом. Зараз, коли "Сім'я" та її російські покровителя розчарувалися в потенціалі Кернеса і Добкіна, саме амбітний Мисик став тією фігурою, на яку робиться ставка.
Що характерно – незважаючи на Майдан і зміну керівництва силового блоку, такі подібні бізнесмени, як ні в чому не бувало, проводять свої дії головна мета яких – руйнування нашої країни. Допомагають їм у цьому не тільки господарі з сусідньої країни, а й місцеві чиновники, до яких чомусь досі не добралася люстрація. Сам же Мисик ще й примудрився вдруге прикритися депутатською недоторканністю, "вигравши" вибори на одному з харківських округів.
На початку року "Кулиничі" потрапили в список підприємств, чиї товари закликали бойкотувати активісти.
"Кияни не купують хліб з логотипом ТМ" Кулиничі ", оскільки знають, що даних хліб замішаний на крові та побитті дітей на Майдані. Підприємство Азарова-Мисика починає рахувати збитки ", – зазначав активіст Юрій Андрєєв. Однак викликає подив, що при цьому правоохоронні органи досі не звернули належної уваги діяльність даного підприємства і його власника. Незважаючи на те, що колись високопоставлений покровитель "Кулиничів" Микола Азаров перебуває в бігах, підприємство продовжує монополізувати ринок хліба.
Весь 2014 компанія "Кулиничі", незважаючи на кризу, активно захоплює нові шматки ринку. Закріпившись у Києві, Мисик починає освоювати сусідні області.
Схема заходу в регіон проста.
У розробку береться місцевий чиновник, на якого через старі зв'язки "Сім'ї" потрібним чином натискають і належним чином мотивують, і він через арсенал адміністративних методів стелить килимову доріжку перед компанією "Кулиничі" і повністю зживає місцевих виробників.
Останній приклад – Житомирська область, де, за інформацією місцевого видання "Житомир-Онлайн", завдяки діям заступника мера Житомира Сухомлина, Мисик намагається захопити весь місцевий хлібний ринок. При цьому Сухомлин, використовуючи адмінресурс, прикривається ім'ям першого заступника голови Адміністрації Президента Геннадія Зубка, що значно прискорює дію схеми. Експансія тільки починається – на черзі цілий ряд областей центральної та східної України. Як повідомляють джерела, саме захоплення Мисиком ринку хліба в ряді великих регіонів є предметом торгу новообраного депутата і саме це питання є предметом обговорення і неодноразових зустрічей Мисика та першого заступника голови адміністрації Президента Геннадія Зубка.
У 2011 році Микола Азаров висловлювався за те, щоб мережа корпорації "Кулиничі" отримала широке поширення по всій країні. За абсурдним збігом обставин його мрія може здійснитися в нинішній Україні, де, здавалося б, ні у Азарова, ні у пов'язаного з ним бізнесу не повинно було бути такої можливості.
за матеріалами: Censor.net.ua