За повідомленням Euractiv, Александер Де Кроо, прем’єр-міністр Бельгії, висловив свою протидію щодо позбавлення Угорщини головування в Раді ЄС на ротаційній основі.

Він зазначив, що такий крок може мати негативні наслідки, бо поставить Будапешт у привілейоване становище.

Передбачається, що Угорщина перебере головування в Раді ЄС на шість місяців у липні 2024 року, після Іспанії у другій половині 2023 року і Бельгії в першій половині 2024 року.

Однак у нещодавно ухваленій резолюції Європарламент висловив своє занепокоєння щодо головування Угорщини у зв’язку з питаннями верховенства права в уряді Віктора Орбана. Він також звернувся до інших країн-членів ЄС з проханням знайти рішення.

Де Кроо, однак, вважає за краще зберігати обережність. У вівторок під час засідання комітету бельгійської палати він заявив, що поділяє стурбованість парламенту щодо верховенства права в Угорщині, але позбавляти країну головування в ЄС – “абсолютно не найкраща ідея”.

Він підкреслив, що головування в ЄС – це не лише привілей, але й обов’язок.

У цьому сенсі недопущення Угорщини до головування в Раді може бути кроком, який “ставить Угорщину в привілейоване становище”, оскільки головування зобов’язує державу-члена “показати свою руку” і “бути примирителем”.

Дійсно, головування має бути прозорим щодо своїх намірів, і оскільки його метою є пошук консенсусу між державами-членами в Раді, країна, яка головує, повинна бути здатною сприяти діалогу, будувати мости і вирішувати конфлікти, які можуть виникнути. Однак кілька країн-членів ставлять під сумнів здатність Угорщини робити це.

Згідно з повідомленням, Едгарс Рінкевичс, який недавно був обраний президентом Латвії, висловив сумнів щодо можливості Європейському союзу відкласти головування Угорщини в Раді ЄС.

Рінкевичс нагадав, що головування – це частина механізму управління Євросоюзом.

“Попри всі проблеми, які ми маємо з Угорщиною, вона є повноправним членом ЄС, тому я скептичний щодо можливості відкласти їхнє головування. Існує механізм санкцій – так звана стаття 7 Угоди ЄС. Але ми наразі не активували її щодо Угорщини, і доки цього не сталося – ми маємо зберігати права держав-членів ЄС”, – наголосив він.

Разом з тим міністр визнав, що розширення Євросоюзу залежить від головуючої держави.

“Є один шлях зробити так, щоб це не мало впливу на Україну. Для цього треба вже до кінця 2023 року почати офіційні переговори про вступ України в ЄС. Це зробить процес дуже технічним, заснованим на величезній кількості критеріїв і перевірок, і він не залежатиме від угорського головування”, – пояснив Рінкевичс.

Нагадаємо, Європейський парламент 1 червня ухвалив резолюцію, в якій висловив “серйозне занепокоєння” подіями в Угорщині у світлі її майбутнього головування в Раді Європейського Союзу.

Говорячи про головування Угорщини в Раді ЄС у другій половині 2024 року, Європарламент “поставив під сумнів” її можливість виконати цю роль, “враховуючи її невідповідність законодавству та цінностям ЄС, а також принципу щирої співпраці”.

У зв’язку з цим Європарламент закликав Раду ЄС “знайти належне рішення” питанню головування.

Крім того, резолюція засуджує “антиєвропейські акції” уряду Угорщини, які мають на меті відволікти увагу від системної корупції та невідповідності країни європейським цінностям. Вона також закликає Будапешт втілювати міжнародні стандарти на виборах, зокрема майбутніх виборах до Європарламенту у 2024 році.

Депутати також висловили занепокоєння повідомленнями про спроби уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана взяти під контроль стратегічні галузі промисловості, а ще – відсутність належного контролю за фінансовою політикою угорського уряду.

Зазначимо, уряд прем’єр-міністра Орбана в останні роки перебуває в майже постійному конфлікті з інституціями ЄС, насамперед через суперечки щодо незалежності судової влади, свободи преси, громадянського суспільства та верховенства права.