Президенти України і Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон провели телефонну розмову про ситуацію на Донбасі.
Про це написав Президент Зеленський у twitter.
“Провів термінову розмову з Президентом Еммануелем Макроном. Поінформував про загострення на фронті, наші втрати, обстріл українських політиків і міжнародних журналістів. Обговорили необхідність і можливі шляхи негайної деескалації та політико-дипломатичного врегулювання”, – пише Зеленський.
Єлисейський палац повідомляє, що ці дипломатичні переговори є “останніми необхідними зусиллями, щоб уникнути великого конфлікту”.
Також у повідомленні зазначається, що президент Франції докладе всіх зусиль, “щоб зберегти стабільність і мир в Європі“. Макрон готовий до нових кроків щодо цього.
Крім того, в Єлисейському палаці заявляють, що ризик розвитку конфлікту, розпочатого Росією, “дуже високий”.
Сьогодні очікується розмова Макрона тапрезидента Росії Володимира Путіна.
Чи доведуть ці розмови до якось логічного завершення? Навряд. Адже останніми днями Путін розійшовся не на жарт.
Наші союзники попереджають, що Росія шукає спосіб вчинити провокації або навіть фальсифікації, щоб мати привід для вторгнення в Україну.
Начебто саме для цього Москва наказала підконтрольним собі ватажкам бойовиків розпочати на лінії розмежування обстріли – з метою спровокувати обстріли у відповідь від ЗСУ і звинуватити потім ЗСУ в агресії. Мовляв, вони перші почали.
Мали яскравий приклад в четвер, колибойовики поцілили у дитячий садочок у Станиці Луганській та будівлю школи у Врубівці. Російські пропагандисти та офіційні особи узялися в тому звинувачувати саме Збройні Сили України, мовляв, це була саме агресія від українців проти мирного населення Донбасу.
Також Москва взагалі взялася до обвинувачень в бік української армії щодо геноциду народу Донбасу.
Мовляв, розшукано 5 місць масового захоронення неідентифікованих тіл (чимало жіночих). Сказали, що це точно справа рук “українських націоналістів”.
А те, що ці обвинувачення не витримують і найменшої критики, адже масові поховання виявлені на окупованих територіях, де української армії з початку 2014 року вже і не було – це чомусь росіян взагалі не хвилює.
Однак їм і немає потреби якось особливо ретельно маскувати ті всі логічні розбіжності у своїх вигадках. Вони мають практичний досвід, як ця брехня все одно спрацьовує.
Так вони зробили з Грузією в 2008 році, коли самі спровокували грузинську армію на активні дії, а потім вдали, що це вони були змушені грузинів “принуждать к миру”.
З Україною вони таке вже робили, коли в Криму, на Луганщині та Донеччині захоплювали українські державні без знаків розпізнавання, але назагал російська пропаганда називала цих армійців “місцевими силами самооборони”. Путін запевняв, що “нас там нєт”.
Щось подібне тепер росіяни готуються повторити, про це нас американці з січня попереджали. Вони й досі це роблять, адже ті російські провокації, ті “спецоперації під прикриттям” можуть мати по-справжньому жахливі масштаби.
Зважаючи, що Путіну до вподоби символізм радянський, то і дата “23-ьє фєвраля” йому взагалі ідеальна, бо це ж “Дєнь защітніка атєчєства”.
Вторгнення в Україну кремлівська пропаганда саме під таким “соусом” тепер і подає – як змушений самозахист Росії від “натівської ваєнщіни”, яка нібито буквально за пів кроку від захоплення України. Мовляв, Росії треба першою встигнути ту Україну захопити.