Ключові постаті в адміністрації президента США Джо Байдена тепер схильніші до створення військового трибуналу, для вивчення військових злочинів у період нападу Росії на Україну та ролі керівництва РФ у війні.

Про це пише британська газета The Guardian з посиланням на посла з особливих доручень із глобального кримінального правосуддя Держдепартаменту США Бет Ван Шаак.

За словами Бет Ван Шаак, спочатку США не займали твердої позиції щодо спеціального трибуналу. Деякі ключові гравці в оточенні Джо Байдена переглянули свою позицію після наполягання президента Володимира Зеленського, який виступає за створення такого трибуналу.

— Ми розглядаємо всі аспекти і, безумовно, підтримуємо вжиття деяких проміжних заходів, особливо коли йдеться про збереження доказів, — заявила Бет Ван Шаак. — Це те, що дуже турбує президента Зеленського. Це те, чого хоче Україна, і я думаю, що це матиме велике значення.

За словами Бет Ван Шаак, дипломати обговорюють варіанти роботи спеціального трибуналу. Як ключові розглядають два варіанти. Перший припускає, що це буде суд, створений спільно Україною та ООН. Другий варіант — це внутрішній суд, створений Україною з ЄС чи Радою Європи з додаванням міжнародного елемента, який, можливо, буде схвалений голосуванням на Генасамблеї ООН.

В обох випадках йдеться про переслідування за злочин агресії. «Це буде обмежена кількість обвинувачених, ймовірно, найвище політичне керівництво і, можливо, деякі високопосадовці», — сказала вона.

За даними Guardian, в ООН є проект резолюції щодо створення такого трибуналу.

Додамо, США вважають, що російська влада не зацікавлена у переговорах для закінчення війни проти України.

Про це сказав держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю CBS News.

«У дипломатії завжди є сенс, якщо сторони, про які йдеться, а в даному випадку Росія, справді зацікавлені у змістовній дипломатії. Ми ж спостерігаємо принаймні останнім часом прямо протилежний», — заявив Блінкен.

За його словами, навіть незважаючи на ініціативу президента України Володимира Зеленського у вигляді формули світу, російський диктатор Володимир Путін «подвоїв та потроїв» свої дії — розпочав мобілізацію, спробував анексувати українські території та зараз хоче «зробити зиму своєю зброєю».

«Він не зміг перемогти на полі бою, тому він спрямував свій гнів та вогонь на українських громадян, атакуючи енергетичну інфраструктуру, намагаючись вимкнути світло, вимкнути тепло, вимкнути електрику. Ось що відбувається. Тож поки що Путін не продемонструє, що він справді зацікавлений у змістовній дипломатії, навряд чи щось вийде», — додав держсекретар.

Варто зазначити, що Європейська комісія підготувала новий пакет санкцій проти Росії, який можуть затвердити вже за тиждень

Про це повідомив у Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк.

«Європейська комісія сьогодні поінформувала країни-члени ЄС про 9 пакет санкцій проти Росії. Цікаво, що Білорусь не потрапила під санкції (знову)», – написав Йозв’як.

«Близько 180 назв у списку, спрямованих на банки, ЗМІ та технології, можливо, буде погоджено на зустрічі глав МЗС ЄС 12 грудня», – додав він.

Деякі держави-члени раніше висловлювали невдоволення тим, що Єврокомісія відкладає подальші пропозиції щодо обмежень проти Росії – останній пакет санкцій було прийнято два місяці тому.

Польща та країни Балтії, які надіслали свої проекти обмежень до Комісії кілька тижнів тому, закликали до швидкої роботи над наступним пакетом.

Серед їхніх пропозицій є зокрема заборона на співпрацю в галузі ядерної енергетики, у технологічному секторі, заборона на експорт усіх безпілотників, включаючи цивільні та скорочення послуг. До списку також увійшли заборона на ввезення діамантів із Росії та продаж нерухомості росіянам.