Український військовий оглядач Денис Попович сказав одному з українських ЗМІ, що російські окупанти так відчайдушно тримаються за села навколо Бахмута, бо бояться втратити місто-фортецю. Як відомо, Бахмут має для них велике символічне значення. 

«Ці населені пункти мають значення для оборонної оборони Бахмута. Якщо ми їх звільнимо, для росіян будуть дуже великі ризики відступити до кордонів, звідки вони розпочинали наступ на місто», – пояснив Попович.  

Українські військові в свою чергу вже зайняли панівні висоти навколо Бахмута та мають вогневий контроль над ним. Захисники активно застосовують артилерію з касетними боєприпасами, що дозволяють вразити великі ділянки скупчення супротивника. 

Російським окупантам стало по-справжньому важко. Вони намагаються виправити ситуацію, кидають туди найкращі сили та техніку, але марно. Спроби ворога штурмувати українські позиції не дають результатів – хіба що шалені втрати з його боку. 

А це в свою чергу грає на руку українським воїнам, які здобувають позитивну динаміку на цьому напрямку. Так до прикладу декілька днів тому стало відомо, що більше ніж половину населеного пункту Кліщіївка, що на півдні від Бахмута зараз перебуває під контролем Збройних Сил України. Про це українським ЗМІ розповів заступник комнадира 3-ої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін. 

За його словами, по всій лінії населених пунктів Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки, які розташовані південніше Бахмута, російські сили щоденно зазнають втрат в особовому складі та вимушені відступати назад, створюючи нові позиції, на яких намагаються закріпитися. 

«Залишилася невелика кількість, там, мабуть, півтори вулиці, які ще частково намагається контролювати ворог, але йому це дуже погано вдається. На цьому напрямку ми створили такі умови для російських сил, що за останній час вони не мають змоги користуватися своєю технікою. Тобто танки, бойові машини піхоти, бойові машини десанту – все, що в них було, майже вся ця техніка вже знищена. А та, що залишається – вони її не виганяють або користуються виключно як таксі або логістичними засобами вночі, тому що, як тільки вона з’являється у нашому полі зору, ми її знищуємо», – пояснює Жорін. 

Однак, заступник командира бригади зазначив, що серйозну проблему для українських військових біля Бахмута створює атака з повітря. Зокрема, це робота російських безпілотників, авіації, а також систем радіоелектронної боротьби. 

«Здебільшого це гвинтокрили, керовані авіаційні бомби, які падають і від яких захиститись майже неможливо. Проте, коли піхота стикається у ближньому бою, російські сили цього бою не витримують і вимушені відступати», – пояснює він. 

На цьому моменті важливо підкреслити, що з великою кількістю західних бойових літаків Україна могла б краще захистити свої наземні війська. 

Військова логіка підказує, що для проведення успішних наземних операцій необхідно мати перевагу в повітрі, зазначають військові експерти. Однак наразі ЗСУ лише очікують рішення про підсилення за рахунок авіації, та при цьому не припиняють рухатись вперед.  

Окрім цього за словами військового, ці три села, за які останніми місяцями йдуть бої, назвати населеними пунктами можна лише умовно, оскільки в селах майже не залишилося цілих будинків, одні руїни: 

«Мабуть, у них є адреси, інколи можна здогадатись, де були будівлі, але від населених пунктів мало що залишилось. Інколи складно здогадатись, де проходила вулиця, де була межа між будинками. Це суцільні руїни і за ці руїни йде боротьба», — сказав він.