Укладена угода між США і ФРН щодо “Північного потоку – 2” практично є перемогою Росії. Таку думку 22 липня в ефірі Polskiego Radia висловив спікер президента Польщі Блажей Спихальський.
Він нагадав, що рішення про будівництво газогону ухвалили 2015 року, за кілька місяців після агресії РФ проти України.
“Сьогодні Росія практично перемогла, якщо говорити про будівництво цього газогону. Завдяки цій інфраструктурі Росія матиме значний вплив на європейський газовий ринок і передусім заробить гроші”, – сказав Спихальський.
За його словами, позиція президента Анджея Дуди щодо “Північного потоку – 2” відповідає спільній заяві глав МЗС Польщі та України, яку “погодили із главою держави”.
Зокрема, у документі, опублікованому 21 липня на сайті українського зовнішньополітичного відомства, ідеться про те, що рішення про будівництво “Північного потоку – 2” створило політичну кризу довіри в Європі, яка “значно поглиблює відмову від спроб зупинити запуск газогону”.
На думку урядів двох країн, будівництво “Північного потоку – 2” “створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом” і “поглиблює розбіжності між державами – членами НАТО і ЄС”.
“Ми підтверджуємо нашу думку про те, що “Північний потік – 2″ – це порушення Німеччиною європейської солідарності у сфері загальної енергетичної політики”, – підкреслив Спихальський.
Зазначимо, що запуск “Північного потоку-2” несе для України два серйозні наслідки: втрату майже $2 млрд доходів від транзиту на рік, починаючи із 2024 року, і зростання загрози агресії з боку РФ.
Про це заявив в Facebook економіст Павло Кухта.
“Завершення та запуск “Північного Потоку-2” має для нас щонайменше два серйозні наслідки:
– втрату близько $2 млрд доходів від транзиту на рік, починаючи з 2024 року;
– зростання загрози агресії з боку РФ, як гібридної (наприклад, намагань дестабілізувати ситуацію в тій же енергетичній сфері), так і прямої військової”, – розповів він.
“З цих двох наслідків найважливішим є саме другий. Внаслідок непроведення реформ та створення “економіки перерозподілу” замість розвитку, ми вже втрачаємо щороку не два, а сотні мільярдів доларів нествореного ВВП. Щоб в цьому переконатися, достатньо просто порівняти наш ВВП на душу населення із польським, які в 1990 були майже однакові, а зараз відрізняються більш ніж вчетверо на користь поляків. За рахунок проведення реформ та створення зручного інвестиційного клімату ми теж можемо досягти такого результату. І тоді втрата $2 млрд транзитних доходів (які є просто черговою формою сировинної ренти) не виглядатиме як щось критичне – хоч це й безумовно неприємно”, – додав Кухта.
“Зростання безпекових загроз, на жаль, неможливо компенсувати – до них можна тільки адаптуватися й бути готовими. Очевидно, що нам потрібно пришвидшувати реформи в секторі безпеки та оборони – в першу чергу, реформи Збройних Сил та СБУ, які рухаються доволі повільно. Втім, одними тільки реформами армію не розбудуєш: потрібно чесно сказати, що її фінансування треба збільшити, навіть порівняно з нинішнім відносно високим рівнем. Військова безпека є очевидним топ-пріоритетом зараз – значить, треба перерозподіляти гроші на армію з інших напрямків. Це було б правильною та логічною відповіддю на зростання військової загрози”, – резюмував економіст.
