Росія оголосила Євросоюзу газову війну. Це заголовок Politico. 

Головна мета обмеження постачання газу до ЄС зі сторони рф – спроба домогтися зняття санкцій через війну проти України. 

Але у Європи є можливості пройти цю кризу. Запускаються вугільні електростанції, зростає енергоефективність, а далі робитиметься ставка на «зелену» енергетику. 

Газова війна має призвести до газового ембарго проти рф. Це буде відповідь ЄС, на яку давно заслуговує росія.

Про це вранці 21 червня написав Глава Офісу Президента Андрій Єрмак.

План Путіна дуже простий – кубометр за кубометром відрубуючи постачання російського газу країнам ЄС, чекати, коли хтось із “любих друзів” – Німеччина, Італія чи Угорщина – почне панікувати і йти на поступки.

І якщо тактика “газового салямі” виявиться успішною для Путіна, це буде найкращим стимулом застосування її для повномасштабної війни в Європі. Так раніше писала президент Dixi Group на дискусії Газові війни Росії Олена Павленко для Європейської правди.

Вона зазначає, що реакцією на санкції, які були запроваджені Євросоюзом, став уже звичний для Росії шантаж – газ в обмін на оплату в рублях. А по мірі того, як європейські країни відмовлялись від такої схеми, “Газпром” відрізав їх від постачання.

У квітні було зупинено постачання до Болгарії та Польщі, у травні – до Фінляндії, у червні – данській компанії Ørsted, нідерландській GasTerra, а також Shell Energy Europe Limited за контрактами на постачання газу до Німеччини. Усім – за відмову платити за газ у рублях.

Але при цьому “тактика салямі” загалом спрацювала.

Низка європейських компаній погодились на продовження співпраці. Хоча вони не хотіли публічно визнавати відкриття рахунків – бо це фактично було порушенням санкцій, що визнавала сама Європейська комісія, – російський віцепрем’єр Александр Новак заявив, що біля 54 компаній, які купують газ у “Газпрому”, зробили це, а Bloomberg повідомив, що до 20 таких компаній є європейськими.

На додачу, традиційно для себе, перед тим як нападати в черговий раз – чи в газовій сфері, чи у військовій, – росіяни завжди поширюють чутки, що насправді все буде добре і плани про напад є неправдою. Те саме відбулось і в газовій сфері.

Чи можна виграти у противника, який використовує “тактику салямі”? Так, якщо добре усвідомити, що будь-які поступки агресору лише посилюють його бажання посилити тиск – вважає Олена Павленко

Інакше РФ не просто продовжить використовувати цю тактику, але й згодом посилюватиме свій тиск на Європу через наближення опалювального сезону.

Відрізаючи “по шматочках” окремі європейські країни від постачання газу, Росія чекає, у кого з “любих друзів” першими здадуть нерви і почнеться внутрішня боротьба в ЄС щодо відмови від санкцій, їх послаблення чи принаймні продовження статус-кво в торгівлі енергоносіями.

Настав час Євросоюзу продемонстрував те, для чого він і був створений – свою єдність і вміння тримати удар.

Тим більше у газовій війні, яка вже насправді триває між Росією та ЄС, Україна може допомогти європейським споживачам.

Блокування “Газпромом” обсягів транспортування газу “Північним потоком-1” можна вирішити, переорієнтувавши потоки через український газопровід. Оператор газотранспортної системи регулярно повідомляє, що російська сторона не використовує навіть ті потужності, які були нею законтрактовані.

І те, що Росія не поспішає це робити, ще раз доводить, що справа – не в Siemens чи технічних проблемах.

Тож настав час для ЄС дати відсіч газовому шантажисту.