Туреччина та Україна підтвердили, що зернова угода, яку турецький лідер хоче продовжити ще на два роки, збережеться. Це станеться, навіть якщо росія формально з неї вийде.

Про це повідомляється у Twitter-акаунті “Ukraine War Now”.  Турецькі ВМС забезпечуватимуть безпеку коридорів для суден.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну, країни півдня стали залежними від українських постачань зерна та інших агропродуктів, оскільки російська блокада портів у Чорному морі призвела до перекриття транспортного сполучення. У такій ситуації, Туреччина та Організація Об’єднаних Націй (ООН) уклали “зернову угоду” з рф та Україною, з метою створення гуманітарного коридору в Чорному морі.

Однак, в останні тижні представники Кремля почали активно заявляти, що вони не продовжуватимуть “зернову угоду” після 18 липня. Прессекретар путіна Дмитро Пєсков заявив, що “зернова угода” не має шансів на продовження. Російська сторона виправдовує таке рішення тим, що умови угоди про експорт російського аміаку через територію України не були виконані.

Наступні домовленості щодо “зернового коридору” мають завершитись 17 липня, після 11 місяців функціонування цього механізму. Протягом цього періоду українські аграрії змогли експортувати мільйони тонн зерна, що значно сприяло подоланню продовольчої кризи у світі.

Своєю чергою G7 розробляє схему ідентифікації українського зерна. “Велика сімка” трудиться задля того, щоб росія більше не привласнювала собі його.

Володимир Зеленський 8 липня повідомив, що повертається до України разом із командирами захисників “Азовсталі”, які від осені 2022 року були у Туреччині. За словами політолога Володимира Фесенко, хоча спочатку і була домовленість, що керівництво полку “Азов” мало перебувати на території Туреччини до завершення війни. Але, на його думку, у Туреччині ніхто не знав, як довго буде тривати ця війна, і зараз ніхто не знає відповіді на це запитання. Але рішення дуже знакове.   

Про це політолог розповів в ефірі національного телемарафону.
 
“У Росії більшість навіть провладних коментаторів фіксують тенденцію, яка проявилася раніше – це вже по відношенню до Туреччини, до Ердогана. Це ще один прояв послаблення Путіна. Іноді відчуття складається, що Путін – дурник, якого всі “кидають”. Він сам таке враження складає. Але Ердоган, думаю, спеціально це зробив. Це демонстрація незадоволення з боку Туреччини. Це пов’язано з зерновою угодою, з шантажем, який Кремль робить, хоче зірвати зернову угоду. Ердоган продемонстрував, що він незадоволений. А в Росії деякі коментатори звертають увагу, що Ердоган поставив хрест на Путіні”, – вважає політолог.

У питанні повернення до України командирів оборони “Азовсталі” РФ “розбурхала”, як вони вважають, нахабство Туреччини. Але істерику Кремля ніхто не збирається сприймати всерйоз. Таку думку висловив кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.

“Тут питання, дійсно, тих домовленостей, які були безпосередньо з Ердоганом. А Ердоган вирішив, що ці домовленості можна, як казав один суб’єкт нашої української політики, “помножити на нуль”. Тому що самому Ердогану зараз так потрібно і вигідно показати свою суб’єктність і свою спрямованість на здатність домовлятися, на підтримку колективного Заходу і на підтримку, звичайно ж, самої України. Тому що він багато сказав: про те, що Україна справді гідна бути в НАТО, що Туреччина підтримує шлях України до НАТО, що Туреччина робитиме все можливе для повернення наших військовополонених до України, що Туреччина допоможе відбудувати Україну після перемоги (і навіть укладено вже низку договорів і меморандумів між представниками наших урядів)”, — сказав він в ефірі телеканалу FREEДОМ 

Експерт вважає, що президента Туреччини в питанні із захисниками “Азовсталі” не цікавила думка РФ.

“Тобто, по-моєму, Ердогану, відверто кажучи, було байдуже, що з цього приводу думають у Кремлі, що думають Пєсков, Лавров чи будь-хто ще. Звичайно ж, істерика вчора була просто колосальна на болотах, на болотах вили і всі їхні Telegram-канали, офіційні джерела були наповнені такою концентрованою ненавистю до Зеленського, до України, до Туреччини і безпосередньо до Ердогана. Думаю, нічого страшного. Вони цю пігулку ковтнуть, і ніхто не збирається сприймати цю їхню незрозумілу істерику. До речі, Ердоган діє суто в межах гуманітарного міжнародного законодавства”, — каже Буряченко.

Політолог констатував, що військовополонених, звісно ж, потрібно повертати за можливості.