У Росії не втомлюються говорити про необхідність зміни влади в Україні, яка прийшла після «антиросійської революції».
Про це написав у Facebook український політолог Олексій Голобуцький.
Зокрема політолог звернув увагу на недавній виступ в ефірі одного з головних пропагандистських каналів Росії режисера Тиграна Кеосаяна, чоловіка відомої пропагандистки Маргарити Симоньян і директора телеканалу Russia Today.
Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом
У своєму виступі Кеосаян заявив, що в 2014 році в Україні відбулася «антиросійська революція» і до влади прийшов «антиросійський режим». На його думку, Росії варто «акцентовано сказати», що «ми не можемо дозволити, щоб ось так поруч, в 800 кілометрах від Москви, перебували недружні нашій державі режими».
Режисер також зазначив, що “США з Венесуелою нам розв’язали руки”.
У зв’язку з цим виступом Голобуцький зазначив, що у більшості російських пропагандистів існує «хвороблива потреба окупувати Україну повністю, а не тільки Крим і Донбас».
«Ну звісно, вони хворі. І то не лікується нічим – вони з будь-якого рівня прищепленої демократії дуже швидко сповзають до звичного сталінізму і мілітаризму. І цим пишаються», – підсумував політолог, зазначивши, що про всі подібні виступи кремлівських пропагандистів слід звертати увагу НАТО, ЄС та ООН для розуміння, що Росія – нецивілізована країна і агресор.
Додамо, що за його словами, нас це має цікавити тільки в двох контекстах.
По-перше, щоразу до таких заяв має привертатись увага країн НАТО: не так навіть політиків, як військових. Бо самій Україні, незважаючи на створену з нуля одну з найкращих армій на континенті, поки нереально протистояти повноцінному збройному нападу Росії – якщо Кремль перестане ховатись за іррегулярними військовими угрупованнями.
По-друге, стенограми, виписки, цитати, підбірки слайдів з отаким мають потрапляти до фукнціонерів ЄС і ООН.
Щоб розуміння "Росія – нецивілізована країна, Росія – агресор, Росія реально небезпечна не тільки через специфічну владу" стало буденним, створювало тло для кожного рішення Парламентської асамблеї РЄ, Організації безпеки РЄ, Єврокомісії, Генасамблеї ООН…