Українці вже через декілька місяців відчують на собі перший етап монетизації субсидій. Згодом усі пільговики отримуватимуть "комунальну знижку" на банківські рахунки, а зекономлені гроші зможуть витратити.

Що за "монетизація"? Це коли заощаджене грошима віддають?

Монетизація пільг (у тому числі і субсидії) — це їхня виплата в грошовій формі. Так сказано в законі "Про житлово-комунальні послуги" (11 стаття). Наприклад, якщо маєте право на безкоштовний проїзд у транспорті, то замість того, щоб змушувати маршрутників возити двох осіб безкоштовно, держава повинна видавати пільговикам певну суму. Її вони зможуть використовувати на оплату проїзду.

Популярне: Від 200 гривень і вище: Вже з 1 грудня на українців чекає нове подорожчання

Є дві головні переваги монетизації. Перша — гроші отримають усі пільговики. Навіть якщо не їздити в громадському транспорті, все одно можна буде отримати належні гроші. Друга — не потрібно буде принижуватися і просити провезти за пільговим місцем.

У випадку з субсидіями, просто так видавати гроші не будуть. Бояться, що українці їх "проїдять", а не заплатять за комуналку. Тому відкриватимуть спеціальні рахунки "Ощадбанку". На них нараховуватимуть субсидію і з цього ж рахунку переводитимуть комунальним підприємствам за спожиті послуги. Різницю між тим, що витратили і тим, що покрила держава (обов'язковий платіж) — потрібно буде платити окремо. Про розмір платежу будуть інформувати, наприклад, в sms-повідомленні.

І коли субсидії будуть на картки переводити?

Дивлячись кому. Тим, хто буде оформляти "знижку", починаючи з січня 2019-го, — одразу ж. Тим, хто вже оформив субсидію, — в травні 2019-го. Решті — до кінця наступного року. В результаті монетизація умовно пройде у три етапи.

Розглянемо кожен із трьох варіантів. Перший — ви тільки в наступному році зважилися оформити субсидію. Під час подачі документів, швидше за все, вам запропонують написати заяву на відкриття рахунку в банку. Процедура ще не розроблена. Однак варто враховувати, що більшість українських банків відкривають карти лише у своїх відділеннях. Тому можливо, що для цього доведеться прийти не тільки в орган соцзахисту, а й у банк. Щоправда, якщо бюрократичні проблеми вирішать, то подавати заяву на відкриття рахунку можна буде одразу в органі соцзахисту.

Другий варіант — ви вже отримуєте субсидію. Тоді до травня наступного року монетизація вас ніяк не торкнеться. А вже на наступний сезон доведеться додатково подати щонайменше заяву на відкриття рахунку. Третій варіант торкнеться тих, хто буде подавати заяву на субсидію уже в наступному опалювальному сезоні. Вони повноцінно відчують на собі монетизацію й одразу повинні будуть відкривати рахунок.

А як я платитиму за комуналку? Потрібно буде з цієї спеціальної карти переводити?

Ні. Як і зараз, усе відбуватиметься автоматично. В "Ощаді" буде перебувати ваша карта з субсидією. Із неї щомісяця зніматимуть гроші, щоб оплатити частину вашої комуналки. Іншу частину, як і зараз, доведеться оплачувати самостійно. Швидше за все, про те, скільки вам потрібно платити, вас сповістять за допомогою sms. Якщо у вас немає мобільного телефону, отримувати повідомлення можна буде поштою. При цьому листоноші або відділення, як і зараз, прийматимуть також оплату за комунальні послуги.

Доступу до рахунку з субсидією, у всякому разі до кінця сезону, у вас не буде. Гроші на ньому цільові, тобто витрачати їх можна тільки на комуналку й тільки у межах соцнорм і субсидії.

І скільки я зможу отримати?

Скільки заощадите, стільки й отримаєте. Для прикладу, уявімо, що в межах соцнормативів, щомісяця сім'я повинна витрачати на комуналку 2 тис. грн. При цьому обов'язковий платіж становить 500 грн. У такому випадку кожен місяць на рахунок сім'ї у банку держава повинна перераховувати 1500 грн. Якщо весь опалювальний сезон економити й, наприклад, витрачати на комуналку 1000 грн (як такого домогтися, можна прочитати тут), за опалювальний сезон можна заощадити 3000 грн.

Ці 3000 грн вам дозволять зняти зі своєї спеціальної карти й витратити на що завгодно. Щоправда, останній момент ще обговорюється. Є два варіанти: перший — не контролювати, куди українці витрачають заощаджений; другий – дозволити заощаджену субсидію витрачати тільки на енергоефективні заходи.