Світлана Тіхановська зустрілася з президентом Словаччини Зузанною Чапутовою.

Зустріч тривала 30 хвилин і пройшла в теплій атмосфері. Світлану зустріли як державного лідера.

Світлана Тіхановська розповіла про ситуацію з політв’язнями, а також про необхідність підтримувати студентські та гуманітарні проекти та надавати допомогу пораненим під час мирних протестів.

Зузана Чапутова висловила підтримку білоруському народу і поцікавилася, яким чином можуть виглядати переговори про нові вибори в Білорусі, а також які країни можуть брати участь в їх медіації.

Світлана Тіхановська подарувала президенту Словаччини книгу «Краiна Білорусь» в перекладі на англійську мову.

Після зустрічі зі Світланою Тіхановською Зузана Чапутова зробила заяву:

«Весь демократичний світ, включаючи Словаччину, вважає зусилля сотень тисяч білорусів виправданими. Побиття, арешт мирних людей, відмова у медичній допомозі поранених демонстрантів, примус до виїзду з країни – все це практики, які показують, що режим Лукашенка втратив легітимність і не може підтримувати владу без насильства проти власного народу. Пані Тіхановська відчуває, що Словаччина розуміє Білорусь. І я запевнила її, що вона і надалі буде користуватися нашою повною підтримкою».

Також варто відзначити, що група депутатів Європарламенту закликала командувачів збройними силами Білорусі не підкорятися Олександру Лукашенко. Інавгурація, яку Лукашенко “організував таємно” 23 вересня, “не має абсолютно ніяких моральних або правових підстав і не робить його президентом або головнокомандувачем білоруськими збройними силами”, йдеться у відкритому листі, який потрапив у розпорядження DW в середу, 7 жовтня.

У свою чергу, сама ж, Світлана Тіхановська прокоментувала затримання Анатолія Лебедько

“Режим вкотре показав, що його слова нічого не значать. Він заявляв про готовність провести Конституційну реформу – але при цьому сьогодні був затриманий Анатолій Лебедько, який координував роботу Громадської конституційної комісії. Ця комісія готувала проект демократичних змін і доповнень до Конституції 1994 року. Його затримання показало: ніяка Конституційна реформа при Лукашенко неможлива. Не вірте словами режиму. Не посилайте йому ніяких пропозицій, крім одного: Лукашенко повинен піти”.

Кілька днів тому я призначила Анатолія Лебедько своїм представником по роботі над Конституційною реформою. Він усвідомлював ризик, на який йде, залишаючись в Білорусі, але навіть не розглядав варіант виїзду з країни. Як і Марія Колесникова, він прийняв рішення залишатися і працювати в Білорусі. Це сміливий вчинок – діяти відкрито, не ховаючись. Ховатися від народу доводиться тільки представникам старого режиму. А нам, більшості народу Білорусі, нема чого приховувати. Білоруси не бояться. Білоруси знають, що на місце позбавленого фізичної свободи встане двоє. І тому нас вже не зупинити. Ми переможемо”.