Глава держави Володимир Зеленський відмовився коментувати звинувачення проти суддів Окружного адміністративного суду Києва, але взяв їх до відома — таку відповідь надали в Офісі президента України.

Окрім того, там нагадали, що Конституцією нашої країни встановлено чіткий поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. За словами представників команди Володимира Зеленського, це вже неодноразово тлумачилося в рішеннях Конституційного Суду та пояснювалось у численних коментарях експертів-правників. В ОП підкреслюють, що з корпусом цих текстів легко ознайомитись.

“Президент України, згідно з повноваженнями, які дає йому Конституція, не має права або обов’язку надавати оцінку рішенням судів чи звинуваченням проти суддів. Навіть якщо розглядати повноваження президента в межах теоретичної концепції так званих прихованих повноважень (inherent powers), не виписаних до Конституції, все одно видається сумнівною вимога до президента надавати таку оцінку. Також президент не може скасовувати дію презумпції невинуватості стосовно окремих осіб. Президент, як і будь-який громадянин у державі, може поділитися своїми враженнями щодо певної резонансної інформації, яка стосується відкритих даних кримінальних проваджень, але не більше”, — йдеться в повідомленні.

Разом з тим в Офісі президента наголосили, що взяли до відома всю інформацію щодо можливих порушень закону представниками судової гілки влади, а також щодо розгляду відповідних звинувачень у Вищій раді правосуддя, і висловили сподівання, що розслідування такої гучної справи допоможе встановити всі правдиві обставини.

Крім того, в Офісі президента нагадали, що саме після зміни влади у 2019 році Національне антикорупційне бюро України одержало всю необхідну законодавчу підтримку для незалежної оперативної роботи. Також були забезпечені всі умови для функціонування Антикорупційного суду.

“Сподіваємося, що ця політична інвестиція дасть відповідний результат для суспільства й утвердження принципу верховенства права”, – зазначається у коментарі.

При цьому в Офісі президента підкреслили, що судова реформа залишається пріоритетом для держави.

“При цьому хочемо звернути увагу на те, що чинні конституційні інструменти захисту незалежності суддів і поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову значно обмежують можливості не тільки президента, а й Верховної Ради реалізувати ті бажання щодо звільнення суддів та радикальної перебудови судової системи, які висловлює частина нашого суспільства”, – сказано у коментарі.