Спроба наступу росіян на Херсонському напрямку можлива лише тоді, коли вони зможуть якось нейтралізувати угруповання ЗСУ, яке веде повільні, “повзучі”, але запеклі наступальні бої, та дії щодо відсікання правобережного угруповання противника за Дніпро, розповів військовий експерт Павло Лакійчук.

Він наголосив, що ЗСУ готові гідно дати відсіч окупантам.

“Українська армія теж готується до наступу на цьому напрямі. Про що свідчать не лише успішні спроби опанування поряд плацдармів на лівому березі Дніпра, та відсікання того угруповання сил, яке скупчилося на правому березі Дніпра в районі Херсона, руйнування її логістики. Це означає, що ворог може “опинитися в мішку”. Це угруповання сил, яке цілком може бути відрізане від росіян. Вона набагато більша за угруповання ЗСУ, яке вони свого часу оточили в Маріуполі. Це буде серйозний удар по противнику. Це може бути переломний момент у війні” , – сказав Лакійчук.

До слова, соціолог Ігор Ейдман переконаний, що Росія вже нездатна на масштабні наступи. Принаймні зараз. Сили, які були у РФ, витрачені в перші місяці кривавої авантюри на безплідні спроби взяти Київ та інші великі міста.

Росія нездатна на будь-які масштабні наступальні операції, проте вона ще неминуче здійснить спроби захоплення окремих міст, масові бомбардування і людиновбивства. Російське керівництво ще не відступилося від своїх цілей.

Путін просто не може пожертвувати своєю параноїдальною ідеєю – захопити Україну. Для нього, як для будь-якого параноїка, ця ідея є найбільшою цінністю, а тому він не може від неї відмовитися. Просити Путіна відмовитися від ідеї захоплення України – те ж саме, що просити Ромео, щоб він відмовився від Джульєтти. Параноїки люблять себе у своїх маячних фантазіях та ідеях, а всіх, хто намагається опустити їх на землю, вони просто ненавидять. Це викликає обурення, але ніяк не перегляд того, що параноїк втовкмачив собі в голову.

Тож Путін намагатиметься захопити нові українські території, але у нього нічого не вийде.

Зараз для Путіна план №1 – провести “референдуми” на захоплених територіях і приєднати їх до Росії. Адже російське суспільство чекає реального вагомого результату путінської авантюри, а зараз обличчя втрачено, втім, результат неочевидний. Тому цьому мілітаристському імперському суспільству потрібно пред’явити якусь захоплену територію і тріумф “великого полководця” Путіна.

Інакше, якщо Путін не отримає реальних підтверджень того, що він зумів чогось досягти, він буде виглядати в очах суспільства лузером. А, як відомо, якщо Акела промахнувся, то шакали його швидко розтерзають. Тому Путіну важливо показати, що він не промахнувся, а чогось досяг.

Важливий момент. У липні було відчуття, що російська влада намагалася тиснути на Захід, а через нього – на Україну, щоб укласти хоча б тимчасове перемир’я або досягти затишшя. Інакше як Росії проводити “референдуми” в умовах постійних військових дій і безперервних обстрілів? Але, очевидно, це не вийшло – і Захід не став тиснути на Україну, і Україна не стала б піддаватися. А оскільки так, російська влада вирішила військовим шляхом домогтися свого – відігнати українську армію подалі до кордонів областей, щоб можна було спокійно провести там імітацію референдуму і оформити анексію.

Думаю, ідея в цьому. Сподіваюся, що українці розіб’ють усі ці жалюгідні спроби.

Захоплення України – це надцінна параноїдальна ідея Путіна, від якої він, як будь-який параноїк, не може відмовитися і буде нести її до кінця. Як Гітлер ніс до кінця ідею остаточного вирішення єврейського питання: він уже програв війну, війська союзників уже стояли в Німеччині, а Гітлер продовжував знищувати євреїв. Це була параноїдальна ідея, від якої він не міг відмовитися. Точно так само не зможе і Путін.

Інша справа, що зараз вирішити це питання неможливо. Тому на першому етапі Путін хоче завершити захоплення хоча б чотирьох областей України – Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської, а також мріє захопити Миколаїв і Харків. Поки що Київ знятий із порядку денного. Тим більше, російські війська виведені з Білорусі, і вся авантюра з ударом із білоруської території провалилася. Однак, якби Путіну вдалося вирішити завдання першого етапу, то через час він би повернувся до вирішення основного – захоплення Києва і знищення України.