Командування військ противника продовжує застосовувати заходи, спрямовані на уповільнення просування ЗСУ в північній частині Луганської області України.
Зокрема, в районі Тавільжанка – Великий Виселок – Токарівка – Вільшана зосереджуються тактичні резерви з метою посилення угрупування противника, яке діє на Дворічанському напрямку.
А саме – протягом, минулих кількох діб тут були зосереджені 3-й мотострілецький батальон 138-ї МСБр (без однієї роти) та принаймні 2 батальйони 1486-го МСП територіальних військ РФ (ТрВ). До цієї групи долучили щонайменше 1 ГАДН (трибатарейного складу) й танкову роту (до вісьмох танків), які призначені для дій безпосередньо разом з цією групою.
В межах виконання цього ж завдання ударна тактична група противника південніше (а саме – на захід від Кремінної) знову спробувала перейти у контрнаступ з району Діброви у напрямку на село Торське та село Ямполівка, однак вкотре безуспішно для себе, про це пише аналітик “Інформаційного спротиву” Констянтин Машовець. Далі в оригіналі.
Очевидно, що ці атаки узгоджені зі спробами противника відтіснити передові підрозділи ЗСУ у районі Білогорівки, бо йому дуже муляє той факт, що українські війська в цьому місці фактично розташовані в 7 кілометрах від північно-західної окраїни Лисичанська. Сенс наступальних дій противника в районі Діброви за всіма ознаками свідчить про намагання противника вирішити цю проблему шляхом “заходу у тил” українським підрозділам, що діють під Білогорівкою.
При цьому, швидше за все, тактичне командування противника не бере до уваги той факт, що лівий фланг цієї групи українських військ прикритий Сіверським Донцем. Воно діє так, нібито зможе з ходу й безперешкодно переправитися через цю річку, як туди, так і звідти. Для нарощування зусиль на цих двох напрямках, як я вже писав, противник підтягнув 1 “посилений” батальйон “мобілізаційного резерву” 1-го АК та низку підрозділів 2-ї ЗВА та 41-ї ЗВА загальною чисельністю до батальйону.
В районі Вугледара противник продовжує перегрупування своїх сил та засобів на тактичному рівні, намагаючись відновити рівень боєздатності своїх ударних тактичних груп, які раніше пробували прорватися на Вугледар з півдня через Павлівку. В район селищ Микільське та Володимирівка противник підтягує резерви зі складу 58-ї ЗВА (ймовірно, на північній окраїні Благодатного БТГр зі складу 136-ї МСБр була поповнена живою силою та озброєнням і військовою технікою). За певними ознаками в той же район перекидається низка підрозділів ПВД РФ (ймовірно зі складу 76-ї ПДД).
Це так само очевидно, як і загальне прагнення командування противника прорватися північніше умовної лінії Велика Новосілка – Вугледар в межах оперативно-тактичної операції з “виходу на кордони Донецької області”. Думаю, на виконанні саме цього завдання у найближчий час буде сконцентрована увага командування 58-ї та 8-ї ЗВА Південного військового округу російської армії. Окрім того, звісно, щоб забезпечити “надійну оборону” на Мелітопольскому та Бердянському напрямках.
Протягом 5 і 6 грудня противник безперервно атакує передові позиції підрозділів ЗСУ на всій ділянці фронту від Курдюмівки до Берестового, маючи за центр докладання своїх головних зусиль власне район Бахмута. Північніше Бахмута противник підтягує два стрілецьких батальйони “мобілізаційного резерву” 1-го АК, явно з метою у найближчі 2 – 3 дні ввести їх у бій у якості нарощування “живої сили” для впертих атак на Бахмутське та Соледар.
Ще один такий “недобатальйон” так званого “мобілізаційного резерву”, але цього разу 2-го АК, противник підтягує південніше Бахмуту, з явним наміром кинути його в атаку або на Кліщіївку, або по дирекції Опитне – Бахмут. Зараз на південно-східній околиці Бахмута майже безперервно тривають запеклі ближні бої у приватному секторі між передовими підрозділами ЗСУ та штурмовими загонами ПВК “Вагнер”, противник прагне за будь-яку ціну прорватися за вулицю Федора Максименка та увірватися у місто західніше міського сміттєзвалища, з боку Опитного та Іванграда.
Також очевидно, що поступове нарощування ним зусиль південніше Бахмута в районі Кліщіївки, де також задіяні штурмові загони ПВК “Вагнер” та декілька підрозділів ПДВ Збройних сил РФ, має за мету загальний прорив до Іванівського. В такому разі загальне становище Бахмутського району оборони різко погіршиться.